• Головна
  • Новини
  • У Києво-Печерському заповіднику досліджують рештки фортифікаційної стіни часів Київської Русі...

У Києво-Печерському заповіднику досліджують рештки фортифікаційної стіни часів Київської Русі

16.08.2018, 09:27
У Києво-Печерському заповіднику досліджують рештки фортифікаційної стіни часів Київської Русі - фото 1

На території Києво-Печерського історико-культурного заповідника виявили залишки фортифікаційних мурів 12 століття. Про це під час брифінгу повідомив кандидат історичних наук Сергій Тараненко, передає УНН. За його словами, цього року, влітку, археологи виявили залишки цегляної фортифікаційної споруди за часів Київської Русі.

На території Києво-Печерського історико-культурного заповідника виявили залишки фортифікаційних мурів 12 століття. Про це під час брифінгу повідомив кандидат історичних наук Сергій Тараненко, передає УНН. За його словами, цього року, влітку, археологи виявили залишки цегляної фортифікаційної споруди за часів Київської Русі.

Мури_1.jpg

"Відкрито залишки конструкцій давньоруського часу різного ступеню збереженості, а саме фундаменти, напівзруйновані фрагменти стіни та фундаментний цоколь", - розповів Тараненко.

Крім того, під час розкопок було знайдено майже тисячу фрагментів давньоруської цегли-плінфи.

Науковець додав, що про цю муровану стіну Києво-Печерського монастиря відомо завдяки посланню ігумена Василя (1182-1197), який улаштував кам’яну огорожу навколо Лаври. 

За його словами, залишки цих фортифікаційних споруд були вперше відкриті у 1951 році під час археологічних досліджень.

Мури_2.jpg

Зі свого боку представник Міністерства культури України Тамара Мазур повідомила УНН, що сьогодні археологічні роботи на території Заповідника проводяться власним коштом, коштом відповідних фондів, але надалі до цього питання може долучитись і держава.

"Кошти на археологію не закладаються у бюджеті – так сталося історично, проте в бюджеті завжди передбачається фінансування Академії наук України, складовою якої є Інститут археології… Сьогоднішні дослідження проводяться силами заповідника і на сьогодні (для фінансування з боку держави на продовження роботи археологів – ред.) треба, щоб Заповідник визначився з методикою музеєфікації, тобто що саме треба робити, щоб можна було порахувати вартість проекту і передбачати бюджетне фінансування", - резюмувала Т.Мазур.