Археологічна сенсація на Херсонщині: виявлено святилище грецької богині Деметри
Літня експедиція Херсонського державного університету під керівництвом завідуючого археологічною лабораторією вузу Сергія Нємцева під час розкопок поселення так званої Ольвійської хори біля села Дніпровське Білозерського району області вперше виявила тут святилище (теменос), інформує сайт «Новини Голої Пристані».
Літня експедиція Херсонського державного університету під керівництвом завідувача археологічною лабораторією вузу Сергія Нємцева під час розкопок поселення так званої Ольвійської хори біля села Дніпровське Білозерського району області вперше виявила тут святилище (теменос), інформує сайт «Новини Голої Пристані».
Це відкритий майданчик із жертовним каменем та невеличким керамічним світильником на високих ніжках – їх у давньогрецьких поселеннях використовували переважно як сакральні. Судячи з того, що раніше тут знаходили фігурки богині плодючості Деметри, святилище також присвячене саме їй. Неабиякий інтерес для науковців становить і яма завглибшки понад два метри одразу за теменосом. Туди скидали залишки принесених у жертву богині тварин та посуд. Там, зокрема, відшукалося чимало фрагментів кераміки – навіть чорнолакової, яку можливо реставрувати.
Учасник експедиції, завідувач кафедри історії та історіографії ХДУ, доктор історичних наук Віталій Андрєєв каже, що поселення біля Дніпровського існувало впродовж третього-четвертого століть до нашої ери. Розкопки ВНЗ тут веде вже двадцять років, але протягом цього часу вдалося вивчити лише невелику долю території городища. Одна його частина пішла під воду, іншу давно зайняли під свої поля селяни. Досі не знайшли, зокрема, і некрополь, який повинен бути чималим.
А от стосовно долі поселення припущення у науковців є. Найвірогідніше, воно загинуло під час набігу скіфів. На це вказує, зокрема, велика кількість знайдених тут бронзових наконечників скіфських стріл тригранної форми – вони не мисливські, а саме бойові. Деякі з цих наконечників стирчали просто в людських рештках. А оскільки їх знайшли непохованими, висновок напрошується сам собою – проводити траурні ритуали було вже просто нікому…
Деметра (за грецькою міфологією) — Богиня родючості і землеробства, цивільного устрою і шлюбу, донька Кроноса і Реї, сестра і дружина Зевса, від якого вона народила Персефону (Гесіод). Одне із найшановливіших олімпійських божеств. Давньохтонічне походження Деметри засвідчено її ім’ям (букв., «земля-мати»). Культові звернення до Деметри: Хлоя («зелень», «посів»), Карпофора («дарувальниця плодів»), Фесмофора («законодавець», «упорядник»), Сито («хліб», «борошно») вказують на функції Деметри як Богині родючості. Вона, Богиня милостива до людей, прекрасної подоби з волоссям кольору стиглої пшениці, помічниця у сільській праці (Гомер, «Іліада»). Вона наповнює комори землероба запасами (Гесіод). До Деметри волають, аби зерна вийшли повновагими і аби вдалася оранка. Деметра навчила людей оранці і сіянню. Поєднавшись у священному шлюбі на тричі зораному полі острова Крит з критським Богом землеробства Ясіоном, і плодом цього шлюбу був Плутос — Бог багатства і достатку (Гесіод).
