• Головна
  • Новини
  • Особлива повага серед українців у XVIII ст. до Покрови Пресвятої Богородиці викликана суспільним неспокоєм - результати дослідження...

Особлива повага серед українців у XVIII ст. до Покрови Пресвятої Богородиці викликана суспільним неспокоєм - результати дослідження

06.11.2012, 12:41
Особлива повага серед українців у XVIII ст. до Покрови Пресвятої Богородиці викликана суспільним неспокоєм - результати дослідження - фото 1

Презентація книги провідного наукового співробітника Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, кандидата історичних наук Оксани Прокоп’юк «Київська митрополія: топографія посвят. Реконструкція реєстру храмів за відомостями про церковнослужителів (1780–1783)» відбулась 31 жовтня 2012 року на території Заповідника.

prokopjuk.jpgПрезентація книги провідного наукового співробітника Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, кандидата історичних наук Оксани Прокоп’юк «Київська митрополія: топографія посвят. Реконструкція реєстру храмів за відомостями про церковнослужителів (1780–1783)» відбулась 31 жовтня 2012 року на території Заповідника.

Головне в цій книзі – реконструйований за архівними джерелами реєстр храмів Київської митрополії. До реєстру увійшло близько тисячі храмів: від соборних церков до домових храмів, заснованих, як у XVIII ст., так і раніше. Маючи таку базу даних, вдалося вперше картографувати територію Київської митрополії, укласти адміністративно-територіальну карту. Також створені карти найбільш популярних храмових посвят.

У книзі представлений повний калейдоскоп храмових посвят Київської митрополії 18 ст. Визначено, що найбільше було храмів на честь святого Миколая, Покрови Пресвятої Богородиці, архангела Михаїла. Саме в їх заступництво населення Гетьманщини вірило найбільше.

Якщо говорити про групи посвят, то третина храмів Київської митрополії мали Богородичні посвяти. Переважають храми освячені на честь свята Покрови Пресвятої Богородиці. Для соціуму Гетьманщини цього часу важливою стає «благодатність захисту» Божої Матері. Окремий індивід і все суспільство прагнуть спокою, опори і заступництва у той час, коли існувало багато військових конфліктів і війн. І це соціальне замовлення знаходить вираження в виборі небесних покровителів.

Специфіка праці полягала в тому, що для XVIII ст. нема джерела, в якому б були зафіксовані одночасно всі храми. Авторці вдалося реконструювати повний реєстр на конкретному часовому проміжку 1780-1783 рр. на основі відомостей про церковнослужителів, які зберігаються у фонді Київської духовної консисторії Центрального державного історичного архіву України, м. Київ.

Це новаторська праця – подібних досліджень релігійної свідомості до цього не проводилося. Адже вперше укладено реєстр храмів, встановлено перелік посвят храмів, визначено їх домінування, карти посвят, карта адміністративно-територіальна Київської митрополії.

Як зазначив професор Василь Ульяновський: «Історична карта храмів – це ціла історія віри! І авторці вдалося скласти історичну карту храмів, сакральну карту Київської митрополії. Це вагомий вклад в подальше дослідження релігійності української людності доби Бароко».

У презентації взяли участь генеральний директор Заповідника Л. П. Михайлина, заступник генерального директора з наукової роботи В. М. Колпакова, перший проректор КДАіС протоієрей Сергій Ющик, заступник голови Департаменту культурної спадщини і культурних цінностей Міністерства культури України В. В. Вечерський, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка В. І. Ульяновський, доцент Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ю. В. Волошин та інші науковці.