Київський Патріархат розчарований черговим зривом переговорів з УАПЦ
В УПЦ КП висловили розчарування і здивування вимогам, які висунули учасники Засідання Архиєрейського Собор УАПЦ, щодо об’єднання двох Церков.
Про це йдеться у Заяві Прес-центру Київської Патріархії.
«Київський Патріархат розчарований і засмучений таким закінченням чергової – п’ятої за 20 років – спроби вести діалог з УАПЦ», — йдеться в документі.
В УПЦ КП розкритикували вимоги, висунуті представниками УАПЦ і, зокрема, їхній принцип вибору делегатів на об’єднавчий Собор - «50/50». Такий підхід у Київській Патріархії назвали «несправедливими», бо за статистикою, УПЦ КП налічує в Україні 4877 громад, УАПЦ – 1225.
«Також у протоколі містилися інші явно невідповідні пропозиції: щоби головував на Соборі представник Вселенського Патріарха (що ніяк не залежить від рішення УАПЦ); щоби назва Церкви була УАПЦ КП (в одному пункті) та УПЦ (в іншому пункті), що суперечить одне одному; щоби всі архієреї УПЦ КП та УАПЦ були кандидатами на Предстоятеля об’єднаної Церкви (на якій підставі це має бути – теж не зрозуміло); щоби дата Собору не встановлювалася як остаточна і, очевидно, могла і мала бути перенесена (такі пропозиції також озвучувалися і усно)», — зазначають в УПЦ КП.
У представників Київського Патріархату неабияке здивування викликало «наполегливе бажання архиєреїв УАПЦ пов’язати об’єднавчий процес двох Церков з позицією Церкви Московського Патріархату в Україні, яка негативно налаштована до цього процесу».
Під час переговорів, які з перервою тривали протягом чотирьох годин, УПЦ КП висунув компромісні пропозицію:
- назва – помісна Українська Православна Церква, зі збереженням використання назв УПЦ КП і УАПЦ як офіційних для уникнення потреби негайно змінювати всі юридичні документи 6 тисяч релігійних організацій;
- обрання Предстоятеля об’єднаної Церкви з двох нині діючих Предстоятелів шляхом голосування на Соборі, єрарх, який набрав би меншість голосів, отримує місце постійного члена Священного Синоду; додатково було запропоновано надати ще одне місце постійного члена Священного Синоду для митрополита Андрія або іншого єрарха; при збереженні визначеного принципу представництва на Соборі (1 делегат від 15 громад) квота обраних делегатів для УАПЦ збільшувалася удвічі (164 делегати замість передбачених за квотою 82).
Проте УАПЦ всі пропозиції відхилила. Представникам Вселенської Патріархії, які стали свідками цих подій, це не сподобалася, вказується у заяві УПЦ КП.
«При позірній, на словах, повазі до Вселенського Патріарха і Константинопольської Матері-Церкви, архиєреї УАПЦ своєю позицією фактично відкинули всі ті поради, які були їм надані щодо об’єднання і шляху виходу з ізоляції. Навряд чи після такого демаршу в осяжному майбутньому владикам УАПЦ можна буде сподіватися на бажання Вселенського Патріарха мати з ними будь-яку справу», — наголошують представники Київського Патріархату.
В УПЦ КП сподіваються, що «свідомі священики та миряни УАПЦ нарешті зрозуміють, що їхні владики найперше турбуються не про Церкву і Україну, а про свої власні інтереси та задоволення власних амбіцій» і зроблять відповідні висновки.
