У Башуках на Тернопільщині група віруючих переходить з УПЦ (МП) до УПЦ КП
За перехід релігійної громади до УПЦ КП із УПЦ (МП) зібрали 270 підписів у селі Башуки Кременецького району. Таким чином ще одна православна громада перебуває у процесі поділу, адже не всі її члени хочуть йти з УПЦ (МП), — повідомляє кореспондент РІСУ Володимир Мороз.
Оскільки у Башуках є 620 дорослих жителів (за списками виборців — прим. авт.), з яких приблизно 200 — протестанти, як повідомляють у сільраді, то охочих залишитися в УПЦ (МП) є приблизно 150 дорослих.
Наразі ті, хто хоче в УПЦ КП, здали документи про зміну юрисдикції громади — адже їх більшість. Водночас ключ до місцевого храму — у прибічників УПЦ (МП).
«Батюшка Дмітрій у на уже 30 років править. Він такий, що не пройде навіть біля малої дитини, щоб не заговорити до неї, — розповідає сільський голова Василь Шиманський. — Ключ до храму має священик. Правлять «по-рускі». А почалося все з того, що у церкві давно не робили ремонту. Коли взялися, то підняли і це питання».
Відтак уже декілька неділь поспіль під церквою Святого Михаїла чергує міліція і виникають сварки. Адже приходять представники обидвох таборів з альтернативними баченнями майбутнього громади.
«Ми ходимо до церкви, але хочемо слухати Службу Божу українською мовою, а не російською. У нас громада вирішила перейти, — розповідає місцева жителька Оксана Цісар. — Триває війна і ми не хочемо до Московського патріархату. Чому ми маємо поминати того Кирила, якщо вони нас луплять? Ми вже живемо 23 роки в незалежній країні, а належимо до Московького патріархату. От і зібрали 270 підписів за перехід. Ми не сваримося, просто хочемо до Української Церкви ходити, а не московської. А вони (незгодні переходити — прим. ред.) приводять батюшок, семінаристів...».
Оксана Цісар нарікає, що люди не розуміють Богослужіння, як воно є у них тепер, в УПЦ (МП).
«От він прочитає Апостол на тій мові, а ми нічого не знаємо», — продовжує вона.
За словами сільського голови, суперечки щодо подальшої долі громади у Башуках до бійок чи серйозних конфліктів на побутовому рівні поки не призводять. Це ж саме підтверджує директор місцевої школи Володимир Московський.
«Між дітьми все нормально. Це на початку 1990-х були випадки, суперечок», — пригадує він.
І все ж, ситуація у цьому південноволинському селі певною мірою унікальна.
«Я на зборах сільських голів Кременецького району дізнавався: на 28 сільрад ніде немає такого, щоб були п'ять громад та ще й шоста утворювалася», — каже В. Шиманський.
Подібна до башуківської ситуація, як пригадує сільський голова, декілька років тому склалася і в сусідньому Новому Олексинці.
«В Новому Олексинці — по 90 дворів ходять до УПЦ КП і УПЦ (МП). Є також багато тих, хто ходить у протестантський дім молитви. Є у нас і Свідки Єгови — нещодавно надавали їм приміщення клубу для зібрання. І також немає конфліктів», — зазначає В. Шиманський.
Сам сільський голова, за його словами, ходить до церкви УПЦ (МП). Але його зять, наприклад, до УПЦ КП. «І нічого, все мирно», — деталізує він.
Найскладнішим завданням, як виявилося у даному випадку, є отримати коментар щодо позиції вірних і прихильників громади УПЦ (МП) в самих Башуках. Місцевий священик, отець Дмитрій Бабак, живе з родиною у Почаєві. Коли ми зателефонували до нього на мобільний, слухавку підняла літня жінка і пояснила, що батюшки немає, навіть більше — що у селі все добре. Після роз'яснень, що в Башуках таки існують суперечності, жінка погодилася записати номер журналіста на випадок, якщо священик таки захоче роз'яснити ситуацію.
Також кореспондент РІСУ поговорив із жителькою Башуків, яка проти виходу із УПЦ (МП).
«Ніхто їм не боронить молитися. Нехай відходять, тепер є різні визнання, секти. У нас — вірне сповідання. В селі спокійно, просто є люди, які хочуть зробити колотнечу», — говорить жінка, назвавшись Лесею Андріївною. Прізвище вона категорично відмовилася називати.
У департаменті культури, релігій та національностей Тернопільської обладміністрації запевняють, що про процеси у Башуках добре знають.
«Спочатку люди подали документи на створення нової громади УПЦ КП. Але потім відкликали їх і подали пакет паперів на зміну юрисдикції уже діючої громади», — коментує заступник директора цього департаменту Ігор Кульчицький.
Тепер з обладміністрації будуть звернення до районної і сільської влади, триватиме передбачена перевірка інформації, підписів.
