В УГКЦ надіються, що після об’єднання православних в одну Церкву буде легше вести діалог, - Борис (Ґудзяк)

Для греко-католиків важливо, що коли українські православні об’єднаються, то є надія на те, що з однією Церквою буде легше провадити богословський, духовний, екуменічний діалог, - Так прокоментував в інтерв’ю Радіо Свободі процес надання Томосу про автокефалію Українській Православній Церкві єпископ УГКЦ Борис (Ґудзяк), президент Українського католицького університету.

За словами єрарха, в УГКЦ усвідомлюють, що процес об’єднання православних Церков в Україні буде складний. «Цей процес не відбудеться без великої Божої благодаті. Це має бути Божий процес. І від усіх учасників цього процесу буде потрібно багато смирення, готовності до прощення, бо багато гострих звучало, багато прокльонів, анафем. Було багато взаємних образ, які болять досі, і тепер доведеться виходити з цих образ, щоб об’єднатися».

На запитання, яка роль греко-католиків у цьому процесі, владика Борис відповів:

«Позиція Греко-Католицької Церкви є та сама, яку висловлював ще митрополит Андрей Шептицький в час визвольних змагань Першої світової війни, коли він сказав, що коли православні об’єднаються і будуть готові об’єднатися з Вселенською Католицькою Церквою, я готовий відступити свій престол якомусь єпископу, який до такого об’єднання прилучається.

Ідеться не лише про єпископа Риму, про одну особу, але про співпричастя з мільярдною Вселенською Католицькою Церквою і поривати того співпричастя католики не збираються. Вони за це у 20-му столітті пролили ріки своєї крові, щоб зберегти цю єдність, бо вона є життєдайна, вона є центральним аспектом тотожності греко-католицької Церкви».

Щодо того, чи будуть якісь переходи від УГКЦ до єдиної помісної Православної Церкви в Україні, Борис (Ґудзяк) сказав наступне:

«Чи ми не боїмося, що будуть окремі священики, або ж і цілі парафії, які захочуть під цей клич перейти до такої об’єднаної помісної православної Церкви. Я думаю, що масового руху не буде, але поодинокі випадки, мабуть, будуть. І тут, на жаль, треба попередити наших православних братів, що перші будуть рухатися ті священики, які мають дисциплінарні проблеми, які є у нас під якимось санкціями. І такий відхід би для нашої Церкви був очищенням. Є священики чи вірні, які були травмовані цією війною, від яких захист України був пов’язаний з особистими великим жертвами, чи вони були свідками великих жертв. Вони кажуть, що у час війни потрібно робити якісь великі українські декларативні акти.

Я спокійний, що Українська Греко-Католицька Церква служила і служить і Богові, і людям і українському народові. І саме через її вселенську єдність з широким католицьким світом вона змогла у страшний радянський час зберегти чітку моральну позицію, і не бути Церквою-колабораціоністкою. Греко-католицькі священики мали можливість зберегти життя і свободу і перейти до православ’я і мати спокійніше життя. Але через бажання зберегти цю вселенську єдність багато з них опинилися у тюрмах і ГУЛАГах. Багато з них померли мученицькою смертю. Отже, сьогодні Церква зможе служити найбільш плідно, якщо вона посідає і українські, і універсальні людські, і передовсім Божі позиції», - резюмував єпископ УГКЦ.