Священики УПЦ КП Буковини до духовенства УПЦ (МП): шляхи УПЦ (МП) та РПЦ мають остаточно розійтися
Священики Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ КП підписались під зверненням до духовенства УПЦ (Московського Патріархату) про те, щоб хоча б розпочати обговорювати питання об'єднання в Помісну Українську Церкву.
За переконанням священиків УПЦ КП, духовенство мало б почати спілкування, адже цього дуже хочуть православні. Хто як не священики мають дати українським православним віру і надію на єдність у Церкві і державі. Священики Чернівецько-Буковинської єпархії роблять крок до початку спілкування і пропонують зробити цей крок священикам УПЦ (МП) на Буковині.
«Ми щиро просимо Вас, обговорити питання щодо перепідпорядкування Вашої релігійної громади істинно Українській Церкві, бо тільки спільне палке прагнення до єдності приведе до визнання Української Помісної Церкви, адже саме Київ започаткував християнство у 988 році, що поширилося на землі Київської Русі, а Москва лише п’ять століть пізніше одержала Патріаршу місію. Своїм об’єднанням ми не тільки дотримаємось найбільшої релігійної цінності – «Полюби ближнього свого як самого себе», але й примиримо батьків та дітей, рідних братів і сестер, які у свій час, після здобуття Україною незалежності, не без впливу промосковських сил, розійшлися по церквах різних Патріархатів. Разом з мільйонами православних українців вважаємо, що сам Бог підводить нас до тієї межі, коли подібно до Авраама і Лота, шляхи котрих в якийсь момент розійшлися, – не для того, щоб розірвати їхні стосунки, а саме щоб їх зберегти і кожному здійснити власне покликання, – історичні шляхи УПЦ та РПЦ мають остаточно розійтися, аби кожна з церков виконувала своє покликання у світі успішно, не спотикаючись на каменях ідентичності», – йдеться у зверненні священиків УПЦ КП до духовенства УПЦ (МП).
В УПЦ КП наголошують, що УПЦ (МП) не лише має усі підстави для отримання цілковитої незалежності, але більше того – цього потребує строге слідування канонічному праву Церкви: «Ми пам’ятаємо, що у листопаді 1991-го року воля переважної більшості ієрархів, кліриків, ченців та мирян, що представляли Собор УПЦ, була у тому, щоб випросити у Московської Патріархії дарування автокефалії. І це прохання таки було передано в Москву, і розгляд його було відкладено до зібрання Помісного Собору РПЦ. Щоправда після того Помісні Собори збиралися, але згадане прохання не розглядалося».
Священики УПЦ КП усвідомлюють, що дарування автокефалії утруднюється зокрема з причини розділеності українського православ’я і закликають духовенство УПЦ (МП) зробити все для подолання церковного розколу: « Нам не треба боятися вибачитись за минулі і нинішні гріхи, а зробити усе можливе і навіть неможливе для якнайшвидшого загоєння рани церковного розколу». Звернення священиків УПЦ КП Буковини поширила прес-служба Київської Патріархії.
