В УПЦ КП прокоментували кадрові рішення в УПЦ (МП) і «промосковський курс» її Місцеблюстителя

Прес-центр Київської Патріархії оприлюднив 24 червня коментар щодо кадрових та організаційних рішень останнього засідання Синоду УПЦ (МП) і заявив про таємні консультації вищого керівництва УПЦ (МП) з російськими дипломатами. 

Текст коментаря

Синод УПЦ МП, засідання якого відбулося 19 червня 2014 р. в Києво-Печерській Лаврі, прийняв низку кадрових та організаційних рішень.

Зокрема, було відправлено у відставку довголітнього юриста Митрополії Валентина Волинця, який допоміг свого часу зупинити спробу через статутну комісію на чолі з Донецьким митрополитом Іларіоном провести такі зміни до Статуту УПЦ, які при формальному збереженні статусу незалежності в управлінні фактично поставили би УПЦ МП під повний контроль Московської патріархії.

Було оголошено про звільнення з посади Уповноваженого Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки архімандрита Віктора Бедя. Було прийнято рішення про звільнення о. Віктора також з посади ректора Ужгородської української богословської академії, однак пізніше сам о. Віктор повідомив на сторінці в мережі, що очолювана ним УУБА не перебуває у підпорядкуванні Священного Синоду УПЦ МП, а він, як клірик, з благословення митрополита Володимира (Сабодана) є у юрисдикції Еладської Православної Церкви. Тому прийняті щодо УУБА синодом рішення є недісними.

Архімандрит Віктор Бедь є одним з найбільш відомих священиків, хто, перебуваючи у євхаристійній єдності з Московським Патріархатом, відкрито і послідовно виступає за автокефалію Української Церкви та критикує політику Росії щодо України.

Також було ліквідовано нагородний відділ – структуру, яку очолював митрополит Олександр (Драбинко). Нагадаємо, що у лютому 2012 р. проведений без благословення і проти волі Предстоятеля, митрополита Володимира, Синод УПЦ МП звільнив тоді ще архієпископа Олександра з посади голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків та вивів його зі складу членів Синоду. Тоді це було розцінене як помста архієпископу Олександру з боку промосковських сил за його позицію у відстоюванні прав УПЦ МП на незалежність і самостійність в управлінні.

Пізніше мотиваційна частина цього рішення (так звана «довідка») була відкликана, а тому залишається незрозумілим, на якій підставі владика Олександр був позбавлений посади голови ВЗЦЗ і виключений зі складу членів Синоду.

Стало також відомо, що днями внутрішнім розпорядженням з посад у Відділі зовнішніх церковних зв’язків було звільнено всіх, хто був призначений туди за часів керівництва архієпископа Олександра.

Зрозуміло, що кожне з цих кадрових рішень має офіційне виправдання і прикриватиметься для публіки потребами покращення роботи церковних структур. Але враховуючи, що всіх звільнених з посад об’єднує відкрите несприйняття спроб Московської патріархії звузити права УПЦ МП на самостійність в управлінні, поставити її у цілковиту залежність від волі керівництва Російської Церкви – є всі підстави стверджувати, що нинішнє керівництво УПЦ МП на чолі з Місцеблюстителем митрополитом Онуфрієм бере промосковський курс.

Якщо після втечі Януковича з України у промосковському таборі відчувалася розгубленість, то тепер, як здається, орієнтовані на залізну вірність Росії сили намагаються перейти у наступ, щоби закріпити за собою кращі позиції в очікуванні зміни Предстоятеля УПЦ МП.

Нагадаємо, що напередодні засідання Синоду 19 червня Прес-центр Київської Патріархії оприлюднив план, відповідно до якого через неможливість прибути Патріарху Кирилу на святкування Дня Хрещення Руси до Києва, був намір перенести центр святкових заходів у Херсонес в Криму – на українську територію, яка нині контролюється окупаційними російськими силами. А там, зібравши під приводом свята весь єпископат УПЦ МП, провести під наглядом Патріарха Кирила вибори нового Предстоятеля.

Те, що такий план існував – відомо достовірно, як і те, що куратори його реалізації знаходяться у Посольстві РФ у Києві. Бо на другий день після оприлюднення заяви Прес-центру дипломат Посольства Росії відвідав Лавру, де мав зустріч з митрополитом Онуфрієм та керуючим справами митрополитом Антонієм, яким висловив незадоволення витоком інформації.

Після розголосу в ЗМІ план втратив свою конфіденційність, а тому залишився на даний момент не реалізованим. Проте цілком можливо, що спробам придумати інший план були присвячені відвідини тим самим російським дипломатом керівництва УПЦ МП на другий день після засідання Синоду.

До речі, якщо зустрічі з дипломатами західних країн регулярно висвітлюються офіційними джерелами УПЦ МП, таке інтенсивне спілкування двох її провідних митрополитів з представником посольства Росії чомусь залишилося невисвітленим.

У останній час у ЗМІ було опубліковано низку документів і свідчень, що протягом 2012-2013 років за вказівкою колишнього президента Януковича колишній генеральний прокурор Пшонка і колишній очільник МВС Захарченко чинили тиск на митрополита Володимира (Сабодана) з метою змусити його піти у відставку. Коли ж Предстоятель УПЦ МП відмовився виконувати таку незаконну вимогу, під виглядом розслідування «викрадення» черниць Покровського монастиря був за «програмою захисту свідків» ізольований – фактично арештований – секретар Предстоятеля архієпископ Олександр.

Митрополита Володимира шантажували погрозами «посадити» владику Олександра – найближчого його помічника і довірену особу. В минулу неділю телеканал «1+1» також оприлюднив підсумки розслідування цієї справи, де виявилося, що не досягши зречення митрополита Володимира колишні державні керівники сприяли неналежному його лікуванню, внаслідок якого він міг дочасно померти.

Справу з цього приводу зараз розслідує Генеральна прокуратура. А от Синод, на розгляд якого були подані відповідні матеріали щодо тиску на митрополита Володимра і архієпископа Олександра і дій у цих обставинах церковних посадовців та їх покровителів у владі – розглядати ці матеріали відмовився. Перечитали – і поклали, як кажуть, «під сукно». Але ж церковним керівникам УПЦ МП варто не забувати євангельську істину – немає нічого таємного, що не стало би явним, і нічого закритого, що не відкрилося би. І ще - не робіть іншим того, чого не хотіли би, щоб робили вам.

Як будуть розвиватися події – покаже час, але зраз стає все більш очевидним, що низка вищих керівників УПЦ МП мають свідому промосковську позицію, та користуючись владними важелями намагаються відтіснити з керівних посад всіх, хто не поділяє їхнього захоплення концепціями «русского міра». Щоби після відходу митрополита Володимра у кращий світ (або відставки через надання йому титулу «почесного Предстоятеля») віддати  Московському Патріарху Кирилу повноту реальної владу над УПЦ МП.

«Церква.info»