“Країна Ангелят” видаватиме перший в Україні журнал для незрячих дітей
Редакція дитячих видань «Країна Ангелят» 7 грудня представила у Львові перший український журнал для незрячих дітей молодшого віку. «Ангелятко шрифтом Брайля» виходитиме щомісяця у вигляді вкладки рельєфно-крапковим шрифтом на базі всеукраїнських журналів для дітей «Ангелятко» та «Ангеляткова наука».
Як повідомили під час презентації видання, проект є соціальним, не комерційним, а також покликаний адаптувати незрячих і слабозорих дітей до життя у суспільстві, надати їм можливості, які надаються і повносправним дітям.
Як пояснила головний редактор журналів, у виданні розмістять матеріали з «Ангеляткової науки» для тих дітей, які вчать букви, цифри, засвоюють початки грамоти, а також короткі казки, оповідання, вірші з «Ангелятка» для тих дітей, які вже навчилися читати. Також матеріали для журналів готують сучасні дитячі автори, психологи, вихователі-методисти відповідно до Державної програми з дошкільної підготовки.
Головний редактор пояснила, що заклади, які працюють з незрячими дітьми, можуть передплатити видання. У вартість журналу входить лише вартість самого журналу, а за вкладку зі шрифтом Брайля вони платити не будуть.
Головний редактор журналу Олена Волосевич пояснила, що, «як виявилося, державі вигідніше надати пільги, аніж змінити систему, яка склалася за радянських часів, коли неповносправні люди жили, вчилися, працювали окремо». «Суспільство знало про них, але люди не стикалися з неповносправними у своєму щоденному житті», — наголосила редактор.
Голова Українського товариства сліпих УТОС у Львівській області Оксана Потимко зауважила, що «ми забуваємо про те, що є така категорія інвалідів, як люди з вадами зору, для яких питання доступності – це одвічне питання всього їхнього життя; для осіб із вадами зору доступність стосується і освіти, побуту, транспорту».
«Ми нарешті починаємо цеглинка за цеглинкою руйнувати ту стіну, яка замикала людей із вадами зору у своїй резервації», — поділилась керівник УТОС.
Ганна Сивик, дитячий психолог навчального комплексу «РозУмНичкА», розповіла, що основою питання у розвитку дітей з порушенням зору є їх адаптація до колективу і до стосунків із однолітками. «За даними низки вчених, у випадку недостатньої соціальної адаптації у незрячих людей спостерігається ускладнення, яке відбивається на характері спілкування», — зауважила дитячий психолог. А однією з умов гармонійного розвитку дітей з особливими потребами, на думку Ганни Сивик, є «створення умов, які сприятимуть їхній інтеграції в систему сучасних суспільних відносин».
Вихователь Львівської загальноосвітньої школи-інтернату №100 (для незрячих дітей) Алефтина Козицька на власному досвіді розповіла про проблему забезпечення книгами для незрячих дітей: «Більшість книг для незрячих видавали ще до незалежності України. Загалом у бібліотеці школи-інтернату маємо лише 290 книг, які видані ще у 70-80-х роках, і то переважно російською мовою. Лише на одну третину діти забезпечені підручниками шрифту Брайля. Художньої літератури не вистарчає. За 2010 рік отримали всього 9 книг, із яких 5 книг — це поезія незрячої Тетяни Фролової, яка видавала цю поезію за власні кошти».
Директор навчально-реабілітаційного центру для дітей з вадами зору «Левеня» Віра Ремажевська звернула увагу на те, що «якщо ми говоримо про те, що ми європейська країна, то відповідно і ті стандарти, які існують у Європі, вони повинні бути й у нас». На думку Віри Ремажевської, не так важко створити окремий журнал для незрячих дітей, але «важливо створити журнал для дітей, який буде цікавим для самих дітей та зробити так, щоб він був ще й доступним і для дітей, які читають в інший спосіб».
Вже з січня 2011 року можна буде передплатити «Ангелятко шрифтом Брайля» у будь-якому поштовому відділені України.
