Свято-Дмитрівський храм намагаються відібрати у Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ
Про це своєму блозі написав архиєпископ Ігор (Ісіченко).
«30 березня 2020 р. колишній перший заступник голови Харківської обласної адміністрації Анатолій Здоровий вирушає до єпископа Харківського ПЦУ Митрофана Бутинського з пропозицією захопити Свято-Дмитрівський храм Харкова, аби не дати його громаді перейти до УГКЦ», - написав єрарх.
За словами архиєпископа, у минулому Анатолій Здоровий відзначався «нав’язливим пропагуванням УПЦ КП, сполучаючи його з вищою мірою цинічним ставленням до християнської віри та печерним антисемітизмом». Від 1992 р. він виявляв послідовно вороже ставлення до УАПЦ. А єпископ Митрофан починав свою церковну кар’єру таки в УАПЦ.
Архиєпископ Ігор повідомив, що того ж дня колишній священик Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ Олег Козубов зателефонував до настоятеля Свято-Юріївської парафії м. Полтави о. Ігоря Литвина та запропонував йому перейти до ПЦУ на будь-яких засадах.
Наступного дня інший колишній священик УАПЦ Дмитро Романків приїхав до настоятеля Свято-Дмитрівської парафії Харкова о. Віталія Зубака, агітуючи того перейти з громадою до ПЦУ на засадах ставропігії.
«І Олег Козубов, і Дмитро Романків прийняли свячення від архиєрея УАПЦ, позиції якого вони тепер намагаються протистояти. Їм без жодних перешкод було видано відпускні грамоти, а очолювані ними громади мирно відпущено до іншої юрисдикції. Однак цього видається замало. Адже принципова позиція священиків, що зберегли віру в ідеали УАПЦ й послідовно дотримувалися її, виглядає для відступників постійним докором сумління. Та й не може не пригадуватися солідна допомога, яку кожному зі зрадливих священиків надавали парафіяни харківської громади. Тож вказівки схованого за лаштунками синедріону штовхають їх, аби й собі прийти до колишніх співбратів із Юдиним поцілунком», - зазначив архиєпископ Ігор (Ісіченко).
Нагадаємо, у 2015 році Харківсько-Полтавська єпархія вирішила об’єднатися з УГКЦ.
Як пояснює архиєпископ Ісіченко, до цього вона йшла довгі роки, опиняючись самотньою в протистоянні кримінальним елементам, що проривалися до управління київським центром УАПЦ.
«Але 2015 р. стало очевидним, що шанси на відродження УАПЦ вичерпані, а перед православною спільнотою відкривається сумна перспектива дублювання Московського Патріархату в українській версії. Тоді й тільки тоді Харківсько-Полтавська єпархія визнала єдиною можливістю збереження здорових тенденцій її розвитку поєднання з УГКЦ. Розпочатий на ХХV єпархіальному Соборі 1 квітня 2015 р. шлях підсумував ХХХІ єпархіальний Собор 18 березня 2020 р. Цей Собор абсолютною більшістю голосів ухвалив рішення про самоліквідацію єпархії та приєднання її установ і громад до УГКЦ».
