Івано-Франківськ долучився до всесвітньої акції «Міста за життя»

Івано-Франківськ долучився до всесвітньої акції  «Міста за життя» - фото 1
Акція ініційована Спільнотою Святого Егідія та має підтримку основних міжнародних організацій з прав людини, що входять до Всесвітньої коаліції проти смертної кари.

Міжнародний день «Міста за життя» відзначається 30 листопада на честь першого скасування смертної кари у європейській державі. 30 листопада 1786 року указом Петра Леопольда Йосипа Габсбурга смертну кару було скасовано у Великому герцоґстві Тосканському.

У цей день міста-учасники акції підсвічують визначний пам'ятник чи відому будівлю. Завдяки різнобарвному освітленню пам'ятки символічно «оживають». У такий спосіб міста-учасники акції закликають до скасування смертної кари в усьому світі та демонструють свою любов до життя.

Акція ініційована Спільнотою Святого Егідія та має підтримку основних міжнародних організацій з прав людини, що входять до Всесвітньої коаліції проти смертної кари.

Отже, в Івано-Франківську для участі в акції обрали найстарішу споруду – Колегіальний фарний костел Пресвятої Діви Марії, нині – обласний художній музей.

Франківськ.jpg

«В Україні до Всесвітнього дня проти смертної кари долучилися Івано-Франківськ та Львів, - розповідає керівник спільноти святого Егідія в Україні Юрій Ліфансе. – у світі долучитися 2 тисячі міст. Серед них – найбільші європейські столиці. В Римі підсвічують Колізей, в парижі – Ейфелеву вежу. Смертна кара – це насправді пережиток історії, якому немає місця у сучасній історії, а без життя немає справедливості. Завдяки міжнародній підтримці в нашій країні немає смертної кари. Її відміна не вплинула на кількість злочинів – це доведено статистикою. Під час акції проти смертної кари збирають підписи проти неї у різних країнах світу».

«Власне, церква і християнство наголошує на тому, що ми все ж таки маємо відстоювати кожне життя, бо воно є від Бога, – каже отець Руслан Пяста, голова комісії у справах душпастирства з охорони здоров’я УГКЦ. – З іншого боку, є злочинці, які заслуговують на покарання. Отже, маємо все ж зберегти життя, не дивлячись на це і замінити іншим покаранням – наприклад, довічним ув’язненням».