Бум на освіту українців в Європі може обернутись як гуманітарною катастрофою, так і успіхом,– Олександр Доброєр на ЕСТ
Бум та мода на навчання українців у Німеччині та Польщі може обернутись як катастрофою, так і можливістю – про це ми дізнаємось з певним часом. 48% випускників українських вишів не працюють за своєю спеціальністю, велика частина з яких жодного дня не працювала за своїм фахом, розповів під час доповіді в рамках Екуменічного соціального тижня (ЕСТ) директор Європейського інституту соціальних комунікацій Олександр Доброєр.
Бум та мода на навчання українців у Німеччині та Польщі може обернутись як катастрофою, так і можливістю – про це ми дізнаємось з певним часом. 48% випускників українських вишів не працюють за своєю спеціальністю, велика частина з яких жодного дня не працювала за своїм фахом, розповів під час доповіді в рамках Екуменічного соціального тижня (ЕСТ) директор Європейського інституту соціальних комунікацій Олександр Доброєр.
«В Одесі є акцент на отримання знань, а не компетенції. А на Заході виховують компетенцію людини, вміння використовувати дані, тощо. Так у нас знецінюються дипломи, вищу освіту мають майже всі, а її цінність нівелюється. Це стосується і багатьох приватних навчальних закладів. В педагогічні виші йдуть тоді, коли не пройшли більше нікуди. А потім ці люди готують майбутніх студентів, які не бачать сенсу в іншій системі навчання. Школи закриті до запровадження новацій, як і до ініціатив батьків», - підкреслив доповідач.
За його словами, ситуацію може змінити студентське самоврядування, як на прикладі Києво-Могилянської академії, але в Одесі цю систему не дуже зрозуміли самі викладачі. Серед інших проблем – відсутність можливостей для дітей з особливими потребами, вони поза межами наших освітніх програм.
Релігійні організації та традиційні церкви мають потенціал для розвитку світської освіти та використання її можливостей для самих священиків, розповів замголови Синодального відділу соціального служіння УПЦ (КП) священик Сергій Дмитрієв. Зокрема багато семінаристів отримували паралельно не диплом світського університету, але фактично його не використали, втративши потенціал, який міг би бути.
«Справжньою платформою для інтеграції релігії в суспільне життя, але не з метою прозелітизму, є соціальне служіння або ж соціальна робота. Це й інтеграція вимушених переселенців, соціальні ініціативи, робота зі світськими спеціалістами: психологами, соцпрацівниками, юристами тощо. Релігійна організація може стати платформою для реалізації різноманітних проектів, надати свої ресурси без жодного впливу на їхню релігійність. Позаконфесійність подібних ініціатив відкриває нові горизонти для кожного. І ми відкриті до співпраці з усіма», - підсумував він.
***
У наступні два дні в рамках Соціального екуменічного тижня відбуватимуться доповіді та дискусії стосовно філософського та богословського осмислення освіти, духовне підґрунтя навчання. Ввечері 2 жовтня, о 17:00, розпочнеться екуменічна молитва в корпусі УКУ (вул. Хуторівка, 35а). В останній день, 3 жовтня, кожен бажаючий зможе долучитись до ярмарки соціальних організацій (площа Ринок, з 12:00-16:00), а також послухати доповідачів на круглому столі з теми інклюзивної освіти – для дітей з особливими потребами. Подробиці та повний розклад ви можете побачити на офіційному сайті Тижня: http://esweek.org.ua/
