Московський Патріархат не визнає російської агресії в Україні, – Патріарх УПЦ КП
Щодо подій на Донбасі та в Криму позиція Російської Православної Церкви в Україні співзвучна з думкою Кремля. Вони в один голос заявляють: на Сході точиться громадянське протистояння.
Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK.
«Задокументовано десятки випадків участі священиків Московського Патріархату у коригуванні артилерійського вогню по наших позиціях. Крім того, священнослужителі передавали гроші ворогам, переховували зброю, вибухівку для бойовиків», – повідомив науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук.
А народний депутат Береза розповів програмі, що у нього в Пісках стріляв священик Московського Патріархату. Тоді від смерті його врятував бронежилет.
Однак найбільш часто від представників УПЦ (МП) на передовій трапляються випадки пропаганди «русского мира».
«Якось прийшов місцевий батюшка Московського Патріархату і почав пригнічувати наших хлопців. Мовляв, вони не доживуть до завтра, бо бойовики сильніші. Він кричав і називав всіх грішниками», – пригадує капелан від «Союзу вільних церков християн євангельської віри України», отець Сергій Тихонюк.
Патріарх Російської Православної Церкви Кіріл формально не керує Українською Православною Церквою Московського патріархату, та все ж впливає на духовенство та паству України.
«Кожен священнослужитель Помісної Автокефальної Церкви поминає тільки свого Предстоятеля – главу Церкви», – звертає увагу директор Департаменту у справах релігій та національностей Мінкультури України Андрій Юраш.
До слова, станом на перше січня 2017 року, Українська Православна Церква Московського Патріархату налічувала 10282 священнослужителів, 12328 релігійних громад та 19 духовних навчальних закладів. Для порівняння, у Київському Патріархаті є 3479 кліриків, 5114 релігійних громад та 18 духовних шкіл.
«Українська Православна церква Московського Патріархату є повністю автономною. Щиро кажучи, я вважаю, що непотрібно змішувати політику і релігію», – говорить заступник голови Синодального відділу УПЦ (МП) архімандрит Лука.
«В Україні приблизно 300 капеланів Київського Патріархату. Московського нема, бо їхнє керівництво не визнає агресивну війну Росії на Донбасі», – коментує Предстоятель УПЦ КП Філарет.
Війну на Донбасі називають гібридною. Втім це не лише через кулі, а й жорстку пропаганду. Патріарх Філарет визнає: частина священиків Київського Патріархату виїхала з окупованих територій з міркувань безпеки.
«У Криму є наші парафії, але їхня діяльність обмежена. Куди гірша ситуація на окупованому Донбасі», – підкреслює Патріарх Філарет.
Також, що цікаво, минулого року на передову їздили майже 900 капеланів-волонтерів. А у Збройних силах зараз введено 102 штатні посади, зокрема і дві для Московського Патріархату. Однак закону про військових капеланів досі немає.
«В грудні 2016 року Міністерство оборони дало наказ щодо священників у військовому колективі. Рада душпастирства посприяла цьому і зараз працює над законопроектом», – коментує старший офіцер відділу взаємодії з військовими капеланами ЗСУ Олександр Ковтач.
Головний місток між військовим та священиками в Україні – це Рада душпастирської опіки при Міністерстві оборони. Торік орган обрав представника Української Греко-Католицької Церкви владику Михаїла Колтуна.
«У Душпастирській раді є дев’ять представників різних конфесій. Київський патріархат відмежувався від Московського, бо той має деструктивний вплив», – зазначає керівник департаменту військового капеланства УГКЦ владика Михаїл Колтун.
Тому минулого року Українська Православна Церква Київського Патріарху офіційно заявила про вихід з Ради душпастирської опіки.
«Ми наполягали на тому, щоб Московський Патріархат визнав Росію агресором, а події на Сході – війною. Однак цього не сталося», – наголошує Предстоятель УПЦ КП.
Також владика Михаїл Колтун наголошує: основна ідея військового духовенства полягає у аполітичності. Капелани не мають пропагувати політичні ідеї, а тим паче ворожі.
«Капелан є понад конфесійним. Бо там, де він працює, зустрічається з мусульманами, латинниками, православними. Він повинен відізватися на потреби кожного», – додає керівник департаменту військового капеланства УГКЦ владика Михаїл Колтун.
