Священик УПЦ (МП) із Слов’янська досі називає терористів ополченцями і вважає, що місто обстрілювали українці

Мешканці визволеного від терористів міста Слов’янска розповідають, що священнослужителі місцевого Свято-Богодухівського храму УПЦ (МП) надавали надійний прихисток бойовикам. Тут терористи ночували, тут їх годували і поїли. А парафіян батюшки наставляли підтримувати так звану Донецьку Народну Республіку. Про це йдеться у сюжеті журналістів «5 каналау».

«Я знаю, що тут ночували люди, а точніше нелюди, - каже Михайло Нечипоренко, громадський активіст, - Я особисто бачив, як вони носили ікону, її освячували, носили якісь папірці, там молилися. Я можу сказати про Святогірську лавру, що точно, про оцю церкву, що точно».

Настоятель Свято-Богодухівського храму УПЦ (МП) о. Олег все заперечує. Каже, що з такими ж питаннями до нього напередодні приходили з Нацгвардії. Все пояснив, нічого не приховав. Церква, за його словами, поза конфліктом.

«Неправда, жоден священик, який би він не був, не може, знаходячись у священичому сані брехат людям. Священик не може бути стороною конфлікту.

О. Олег запевня, що увесь час з паствою молився за мир у всьому світі. Терористів він називає ополченцями, як це роблять російскі новини. А про стріляниу у місті розповідає, як диктор НТВ.

- Приходили воєнні, почали задавати пиитання, чи були тут ополченці, - згадує священнослужитель.

- Ачому Ви називаєте цих людей ополченцями? Хіба можна назвати людей, які збили літак із 300-ма людьми, ополченцями?

- Я уже ЗМІ не дивився місяців два. Ми ж знаємо, хто нас обстрілював.

- Хто?

- З тих позицій, які були на горі Карачун.

- Ви натякаєте на українську армію?

- Ви самі відповіли на вопрос. Як сказав Господь: «Сам речеше».

У Слов’янську, щоправда, не всі конфесії прихильно сприйняли появу озброєних бандитів. За відмову допомогати терористам дехто із священнослужителів заплатив своїм життям, За проукраїнську позицію, зокрема, загинули два диякони Церкви ХВЄ «Преображення Господнє», та ще двоє синів пастора цієї церкви Олександра Павенка.

Дотягнулися руки бойовиків і до баптиського молитовного дому, розташованого на в’їзду у Слов’янськ. Останнім перед звільненням міста споруда слугувала складом. Бандити звозили сюди зброю, поруч на зупинці обладнали бійниці та стали рити окопи. Священнослужителів, ни не стали чіпати, лише вигнали їх на вулицю та довго розмовляли із пастиром в окупованому примущенні місцевої СБУ.