Будівлю костелу в Севастополі знову передали об'єднанню "Кіносвіт"

У приміщенні костелу в Севастополі, в якому в післявоєнний час розташовувався кінотеатр «Дружба» і право на який протягом більше 15 років відстоює місцева римо-католицька громада, і надалі буде розміщуватися кінотеатр.

За повідомленням сайту «Католицький Крим», 6 квітня було урочисто відкрито Генеральне консульство Республіки Польща в Криму. Голова Державної адміністрації міста Севастополя Валерій Саратов запевнив, що він дуже хотів би, «щоб генеральне консульство Республіки Польща служило розвитку культурних зв'язків між Україною та Польщею.

На церемонію відкриття прибув єпископ-ординарій Одесько-Сімферопольської єпархії РКЦ Броніслав Бернацький, який освятив будівлю консульства. Єпископ також відвідав будівлю колишнього кінотеатру "Дружба" – приміщення, де раніше знаходився костел, і яке вже багато років римо-католики безуспішно намагаються повернути собі. Вівтарна частина спорожнілого і вже аварійного храму виявилася цілою. Тільки подивитися на неї єпископа впустили нові-колишні господарі. Оскільки в цей же день, 6 квітня, за наказом Валерія Саратова будівлю костелу було знову передано об'єднанню "Кіносвіт".

Севастопольські католики зараз туляться в невеликій каплиці на третьому поверсі.

Як РІСУ повідомляла, у вересні 2010 року у міськраді Севастополя заявили, що готові повернути храм римо-католикам тільки за умови повної компенсації його вартості. Так, депутат міськради Севастополя Карп Булатов, відповідаючи на запитання «Народного каналу» про долю приміщення костелу сказав: «Чому ми повинні комунальну власність безкоштовно роздавати?».

Римо-католики ж стверджують, що хочуть повернути собі те, що їм належало, оскільки храм був побудований в 1911 році на кошти севастопольських католиків, а потім його в них забрали.

У цьому році костелу (кінотеатру) виповнюється 100 років.

Довідка:

Римо-католицький костел св. Климента у Севастополі збудований 1911 року на пожертви католиків. Їх у Севастополі на той час було понад 3 тисячі, дві третини з них становили військовослужбовці, зокрема Чорноморського флоту.

1936 року священик Матвій Гудайтіс, який очолював парафію, був розстріляний, а храм закритий. У період оборони Севастополя в 1941-1942 рр. у його будівлі розташовувався радіовузол. Під час війни костел постраждав від бомбардувань, але близько 80% будівлі вціліло. У 1958 році, за проектом архітектора Брауде, храм був перебудований під кінотеатр.

У 1994 році вийшов Указ Президента України «Про повернення релігійним організаціям культового майна». У ньому сказано: «На виконання статті 17 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації» місцевим органам державної виконавчої влади забезпечити до 1 грудня 1997 року передачу в безплатне користування або повернення безплатно у власність релігійних організацій культових споруд і майна, які знаходяться в державній власності і використовуються не за призначенням».

Впродовж усіх цих років католицька община Севастополя намагається повернути будівлю храму, але костел, як і раніше, знаходиться в комунальній власності міста, будівлею уповноважена розпоряджатися міська рада.

Севастопольська римо-католицька громада відродилася з ініціативи групи католиків 1993 року. З 1996 року в тимчасово пристосованому приміщенні (колишній житловій квартирі, що використовується як каплиця) відправляють богослужіння.

Парафія налічує близько 400 чоловік різних національностей, які регулярно відвідують богослужіння трьома мовами: українською, російською та польською). При парафії діє недільна школа для дітей.

Серед членів парафії — не лише севастопольці, а й мешканці найближчих до Севастополя міст і сіл.