Місія ОБСЄ зафіксувала суттєві утиски релігійної свободи в Криму
Кримські татари та українці, які відкрито підтримують територіальну цілісність України та не підтримують фактичну владу Криму, перебувають в особливо вразливому становищі.
Про це зазначено у звіті Місії ОБСЄ з оцінки стану справ із дотриманням прав людини в Криму, оприлюдненому 17 вересня 2015 року, повідомляє Інститут релігійної свободи.
Вимоги, встановлені владою Російської Федерації стосовно перереєстрації громадських організацій, ЗМІ та релігійних об’єднань були зумисно використані проти нелояльних до нової влади. У підсумку, значною мірою була обмежена свобода об’єднання та можливість для існування громадянського суспільства і значно скорочена кількість незалежних ЗМІ.
У звіті Місії ОБСЄ також зазначено, релігійні громади зі статусом юридичної особи були зобов’язані перереєструватися відповідно до вимог російського законодавства, щоб мати право продовжувати свою діяльність – орендувати приміщення, наймати працівників чи запрошувати іноземців для участі у релігійних заходах.
Релігійні громади зіткнулися із серйозними труднощами під час бюрократичної процедури подання заяви на перереєстрацію. При цьому, зареєструвати релігійну організацію як юридичну особу в Криму дозволено лише громадянам РФ. Через це російська влада продовжила термін перереєстрації спершу до 1 березня 2015 року, а згодом до 1 січня 2016 року.
На час анексії, у Криму було понад 1400 релігійних громад, офіційно зареєстрованих як юридичні особи відповідно до вимог українського законодавства, та 674 інших громад (більшість із яких входила до муфтіяту) діяли без державної реєстрації. Однак до завершення першого терміну перереєстрації, 150 заяв були відхилені з технічних причин, у тому числі всі 20 заяв Cвідків Єгови, та заявки Католицької Церкви у зв’язку з тим, що деякі документи було подано українською мовою.
У звіті Місії ОБСЄ зазначено, що у деяких випадках процедура перереєстрації в Криму була використана для того, щоб витіснити проукраїнські громадські організації та ЗМІ. Це призвело до значного скорочення масштабу та розмаїття простору громадянського суспільства, паралельно з цим придушуючи прояви інакомислення.
Після завершення першого додаткового терміну подання заяв, лише 60 релігійним організаціям, у тому числі 9 релігійним громадам, вдалося перереєструватися відповідно до вимог законодавства РФ. Після цього заяви на перереєстрацію подали менш ніж 200 релігійних громад, і надалі лише 51 з них (не враховуючи 9 релігійних громад) були перереєстровані станом на березень 2015 року. У серпні налічувалося 53 релігійні організації, зареєстровані у Республіці Крим та м. Севастополі (за винятком тих громад, що зареєструвалися за спрощеною процедурою як такі, що підпорядковані юридичним особам, зареєстрованим у Москві).
Здійснення тиску на релігійні організації кримських татар відзначалося чіткими періодами посилення та послаблення. З червня до вересня 2014 року так звані правоохоронні органи Криму проводили обшуки в мечетях та медресе (ісламських школах) на всьому півосторві та допитали десятки кримських татар, підозрюваних у володінні забороненими екстримістськими матеріалами чи у причетності до заборонених законодавством Росії релігійних організацій, таких як Хізб ут-Тахрір. Чимало подібних обшуків були проведені в мечетях та медресе, які належать Духовному управлінню мусульман Криму (ДУМК).
Найбільш ймовірно, відзначає Місія ОБСЄ, що де-факто російська влада змінила свою позицію стосовно ДУМК, зважаючи на більш помірковану позицію лідера ДУМК муфтія Еміралі Аблаєва, який є членом Меджлісу. Останнім часом він утримувався від прямої критики на адресу фактичної влади Криму та брав участь у офіційних зустрічах, організованих органами окупаційної влади.
Майбутнє Української православної церкви Київського патріархату залишається непевним.
Повідомляють, що фактичний очільник Криму Аксьонов запропонував Архієпископу Клименту, що земельна власність Української православної церкви Київського патріархату в Криму буде захищена, якщо Архієпископ ввійде в склад Ради з релігійних питань Криму. Невдовзі після анексії Криму Російською Федерацією в 2014 році, декілька культових споруд УПЦ КП на території тодішніх українських військових баз були захоплені.
Також владні органи Криму наклали жорсткі обмеження на право на вільні зібрання осіб, які належать до кримськотатарської та української громад, і відкрито демонструють свою самобутність та опозицію до нелегальної анексії Криму Російською Федерацією.
Повний текст витягу зі звіту Місії ОБСЄ щодо свободи віросповідання в Криму доступний на сайті Інституту релігійної свободи.
