Капелани провели реабілітаційний табір для воїнів АТО та їх родин
Цими днями завершився вже другий, цього разу зимовий, реабілітаційно-відпочинковий табір «Дякую Тобі» для родин воїнів АТО, який відбувся на мальовничих прикарпатських землях в період Різдвяних свят, 13-20 січня.
Подібній ініціативі реабілітації ветеранів АТО разом з дружинами та їх дітьми незабаром виповниться рік. Керівником цього проекту є військовий капелан, священик Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, протоєрей Тарас Коцюба. Його учасниками були члени спілки «Учасників, ветеранів, інвалідів АТО та бойових дій» (СУВІАТО), військовослужбовці 30-ї Окремої механізованої бригади з м. Новоград-Волинська.
«Саму ідею родинного відпочинку подали безпосередньо наші воїни, — ділиться отець Тарас. – Використовуючи різноманітні реабілітаційні методики, ми лише сприяємо швидкому та ефективному поверненню колишніх солдатів до мирного життя, тим самим суттєво зменшуючи у них ризик розвитку Посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Є низка оздоровчо-відпочинкових програм для ветеранів та окремо для їхніх дітей. Однак, сім’я учасника АТО залишається поза належною увагою. У нашому ж проекті ми ставимо основний акцент на сім’ю, яка покликана забезпечити особі, що пережила психотравмуючі події під час військових дій, місце та атмосферу для зцілення, повернення до нормального життя. У такий спосіб ми впроваджуємо програми ефективного повернення військових до мирного життя у найбільш сприятливому для цього середовищі, тобто безпосередньо його сім’ю».
Вперше такий табір організатори провели минулого літа. Сьогодні програму підтримують чимало людей доброї волі, зокрема, з різних інституцій та духовенства УГКЦ з України та діаспори, а саме Італії та Австралії. Постійно учасників супроводжують волонтери «Дрогобич SOS — допомога армії» та чимало звичайних простих людей, які бажають внести свою посильну лепту у добру справу.
У програму реабілітації входять лікувальні процедури, спільні виїзди у басейни, рекреаційні комплекси, розваги з дітьми, заходи з арт-терапії та освітні лекції. Також є психологічна реабілітація під керівництвом сімейного психолога і духовне керівництво та молитва. Серед організаторів, зі сторони військовослужбовців, є й бойові командири, які допомагають координувати внутрішню дисципліну самих учасників табору.
«Для нас це чудова можливість побути усім разом та не бути у відриві від власної родини, як це бувало у госпіталях, — підкреслив капітан Володимир Господинчик. – Це шикарна нагода для подружжя побути удвох, поки з дітьми займаються фахівці, або ж оживити власні стосунки, бути з друзями та отримувати нові враження».
Священики та організатори сподіваються, що подібна реабілітація стане гарним прикладом і для інших, оскільки бачать особливу силу саме у родинному відпочинку. Якщо обставини будуть складатись добре, подібні табори будуть відбуватись двічі на рік – влітку та взимку – створюючи єдність серед малої громади побратимів. Аби кожен з них міг щиро сказати один одному «дякую».
