Суд виправдав віруючого, який виборював право на альтернативну службу

Члени релігійних організацій, віровчення яких забороняє використовувати зброю, не можуть бути мобілізовані на військову службу.

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області виніс виправдувальний вирок у справі № 183/6316/14 за звинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України (ухилення від призову за мобілізацією), повідомляє Інститут релігійної свободи.

Факт ухилення від мобілізації не підтвердився у судовому засіданні – обвинувачений належить до релігійної організації, віровчення якої не допускає користування зброєю (Свідки Єгови). Він прибув у військкомат за повісткою, був визнаний придатним до служби, але просив направити його для проходження альтернативної (невійськової) служби – в цьому йому було відмовлено, уточнює Юрліга подробиці справи.

Суд визнав, що обвинувачений підпадає під дію ч. 4 статті 35 Конституції, ч. 4 статті 1 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» та статті 2 Закону «Про альтернативну (невійськову) службу», а тому має право на заміну військового обов'язку альтернативною службою, в тому числі, військової служби за призовом з мобілізації, оскільки його віра забороняє використовувати зброю. Також суд послався на рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Баятян проти Вірменії», «Стефанов проти Болгарії», «Ерчеп проти Туреччини».

Суд дійшов висновку, що своїми діями обвинувачений лише реалізував своє право на свободу совісті та віросповідання і гарантоване йому Конституцією право на проходження альтернативної (невійськової) служби.

 Подання заяви про неможливість проходження військової служби у зв'язку з релігійними переконаннями не може служити підставою для визнання дій призовника ухиленням від призову за мобілізацією. Це пов'язано з тим, що місце проживання обвинуваченого не змінювалося, від працівників військкомату та органів внутрішніх справ він не переховувався, був на всі виклики, надавав пояснення в обґрунтування своїх позицій.

У виправдувальному вироку суду зазначено, що відповідно до ч. 2 статті 1 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень. Однак такі обмеження в нормативно-правових актах України в даний час не існують.

Ні органи попереднього розслідування, ні прокурор (на яких відповідно до ч. 1 статті 92 КПК України покладено обов'язок доказування) не надали суду об'єктивних доказів, які прямо або побічно підтверджують винність члена релігійної громади «Свідки Єгови» в ухиленні від призову за мобілізацією.

Як повідомляв ІРС, Міноборони України підтвердило наявність у віруючих громадян права на альтернативну службу під час мобілізації. Однак на практиці не всі військкомати знають про це конституційне право громадян, а деякі – свідомо порушують його.

При цьому законодавство України не має чіткого механізму заміни військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою в умовах мобілізації. У зв'язку з цим Рада Євангельських Протестантських Церков України звернулася до Міноборони та Мінкультури з проханням розробити відповідні законодавчі зміни.