Дерев'яна церква XІX століття горіла на Львівщині (оновлено)

20 січня о 13:40 до Служби порятунку “101” надійшло повідомлення про пожежу в церкві св. Юрія в с. Бачина Старосамбірського району. На місце виклику відразу направили пожежно-рятувальні підрозділи за підвищеним номером виклику. Як стало відомо по прибуттю рятувальників до місця виклику, церква дерев'яна трьохкупольна,  збудована в 1868 році, не є пам'яткою архітектури.

О 14:15 вдалось локалізувати пожежу, та о 17:12 повністю ліквідувати. Внаслідок пожежі вогнем знищено два куполи церкви на площі 50 кв.м. Завдяки оперативним діям вогнеборців та місцевої громади, яка активно долучилась до проведення робіт з ліквідації пожежі вдалось врятувати церкву від повного знищення вогнем, та запобігти поширенню вогню на поруч розташовану дзвінницю.

Вогнем повністю знищено три куполи і перекриття даху, сильно пошкоджено стіни на площі 100 кв. м. Частину церковного майна, зокрема великі ікони, врятувати не вдалося.

До ліквідації займання залучили 29 рятувальників та 8 одиниць спецтехніки.

Причини виникнення займання встановлюється. На пожежі ніхто не постраждав.

У с. Бачина діють релігійна громада УПЦ КП, яка й використовує церкву св. Юра, та греко-католицька громада, яка має новозбудовану церкву св. Йосафата.

Довідка. Церква св. Юрія в селі Бачина збудовано 1868 року. Як розповідає Василь Слободян у книзі "Українське сакральне будівниство Старосамбірського району", своєю структурою та силуетом дуже нагадує церкви Східної Лемківщини, зокрема, незбережену церкву в Смереку. І вона є єдиною такою будівлею в Україні. На жаль, ремонти і прибудови досить сильно змінили вигляд церкви. Первісно це була тридільна тризрубна будівля з широкою квадратовою навою, вужчими прямокутним бабинцем та гранчастим вівтарем. Наву завершував четвериковий пірамідальний верх з двома залогами, а вівтар і бабинець схилі дахи, у верхній частині яких був влаштований один залом. На західній стіні бабинця була влаштована аркова галерея з входом на хори, на яку вели сходи при північній стіні бабинця. Найоригінальнішим елементом церкви є високі двоярусні четверикові в перерізі ліхтарі, які вінчають три основні зруби.

Ще на поч. 1920-х рр. стіни надопасання вкрили бляхою та прибудували до вівтаря північну ризницю. У 1954 р. радянська влада закрила церкву. У 1988 р. її повернули громаді, яка відразу взялася за ремонт, що дуже спотворив її вигляд. Опасання навколо бабинця зашили дошками, перетворивши її у присінок та ліквідували вихід на галерею. Відкритий зруб підопасання тех ошалювали вертикальними дошками, ліквідовуючи при цьому південний вхід у наву. До південної стіни вівтаря прибудували нову ризницю.

Інтер'єр також зазнав нефахового втручання. Розкритий верх нави перекрили пласкою стелею на рівні другого залому. Пласкою стелею перекрили і вівтар. Вхід на хори, що розташовані над всім бабинцем, влаштували при його західній стіні. Всі стіни всередині оббили диктою та вкрили орнаментальними розписами. Зберігся чотириярусний іконостас пірамідальної побудови з другої половини ХІХ ст., з іконами академічного письма, але дуже перемальованими.