• Головна
  • Новини
  • Міжконфесійні відносини стали предметом аналізу науково-практичної конференції в Києві...

Міжконфесійні відносини стали предметом аналізу науково-практичної конференції в Києві

02.12.2010, 15:20
Міжконфесійні відносини стали предметом аналізу науково-практичної конференції в Києві - фото 1
У конференції взяли участь представники Церков і релігійних організацій, науковці, експерти громадських організацій, керівництво Держкомнацрелігій та державні службовці структурних підрозділів у справах релігій обласних державних адміністрацій.

konf_Kyiv.jpgВсеукраїнська науково-практична конференція на тему «Міжконфесійні відносини в їх сутності та виявах в Україні» завершилась 1 грудня. Захід розпочався днем раніше у приміщенні Інституту філософії НАН України за ініціативи Державного комітету України у справах національностей та релігій, повідомляє Інститут релігійної свободи.

У конференції взяли участь представники Церков і релігійних організацій, науковці, експерти громадських організацій, керівництво Держкомнацрелігій та державні службовці структурних підрозділів у справах релігій обласних державних адміністрацій.

З вітальним словом до присутніх звернувся академік Мирослав Попович, директор Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України.

У своєму виступі голова Держкомнацрелігій Юрій Богуцький відзначив, що законодавство України гарантує рівність усіх Церков перед законом.

“Ми не маємо права виокремлювати якусь одну інституцію (конфесію), однак забезпечувати принцип рівності та докладати зусиль для утвердження демократичних засад в Україні”, – наголосив керівник Держкомнацрелігій.

За словами Юрія Богуцького, Комітет не має наміру будь-що домагатись внесення до парламенту нової редакції Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», зважаючи на зауваження Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій з цього приводу.

У свою чергу Патріарх  Любомир (Гузар), Верховний Архієпископ Української греко-католицької церкви, нагадав присутнім про наявність нерівного ставлення до різних Церков в Україні. На його думку, на цю проблему має звернути увагу суспільство, а у більшій мірі – представники влади.

Глава УГКЦ підкреслив, що у законодавчій сфері для релігійної спільноти важливим є ухвалення Концепції державно-конфесійних відносин України. Цей документ зможе стати дороговказом для подальших законодавчих змін у сфері свободи совісті та релігійних організацій.

Його підтримав єпископ Євстратій (Зоря), представник Української Православної Церкви Київського Патріархату. Він зауважив, що навіть найкращі законодавчі пропозиції, внесені до парламенту, ризикують зазнати суттєвих змін, які врешті-решт не будуть сприйняті віруючими.

Єпископ Євстратій нагадав присутнім, що до цього часу Верховна Рада не змогла вирішити проблему “подвійної реєстрації” релігійних організацій, а для відновлення права релігійних організацій на постійне землекористування знадобилось понад 7 років. З огляду на це, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій має небезпідставні побоювання, що процес внесення змін до чинного Закону про свободу совісті може зашкодити релігійній свободі в Україні.

Проте головним недоліком державно-церковних відносин на сьогодні Єпископ Євстратій назвав відсутність діалогу держави і Церков на найвищому рівні. За його словами, за останні 8 місяців низка звернень Всеукраїнської Ради Церков до керівництва держави залишилась без належної реакції.

“Лише демократичні та публічні відносини між державою та Церквами, регульовані законом, є ефективним механізмом взаємодії і порозуміння у державно-конфесійних відносинах, незалежно від політичних змін”, – підкреслив Єпископ.

Юрій Решетніков, член Ради директорів Української Асоціації релігійної свободи, звернув увагу, що міжконфесійні відносини тісно пов'язані з розвитком державно-церковного діалогу та співпраці на партнерських засадах. Він навів позитивні приклади спільного співробітництва конфесій з Міносвіти, МОЗ, Міноборони та іншими центральними органами виконавчої влади.

У свою чергу Михайло Бабій, провідний науковий співробітник Інституту філософії, під час доповіді зауважив, що діалог і принцип толерантності складають основу міжконфесійних відносин. На його думку, діалог не може бути нетолерантним і супроводжуватись протистоянням.

Організатори конференції планують опублікувати повні тексти усіх виступів у спеціальному числі видання «Релігійна свобода», який має з’явитись вже до кінця цього року.