Папа прийняв спільноту Папської Української Колегії святого Йосафата і запевнив, що молиться за Україну

10 листопада 2017, 12:10 | Ватикан | 6 |   | Код для блогу |  | 

Папа Франциск у четвер, 9 листопада 2017 р., прийняв спільноту Папської Української Колегії святого Йосафата, а також колишніх студентів та провідників, з нагоди 85-річчя заснування осідку колегії в Римі. Про це повідомляє Радіо Ватикану.

Ватикан_Папа.jpg

Ректор колегії о. Луїс Касіяно, ЧСВВ зазначив, що завдяки зусиллям свого часу Папи Пія ХІ, сотні студентів та семінаристів протягом цих десятиліть мали змогу здобувати освіту та відповідне формування під крилом базиліки Святого Петра, щоб стати «служителями при престолі, смиренними Божими священиками, провідниками й учителями свого народу». Від імені спільноти він подарував Папі ікону святого священомученика Йосафата, Небесного покровителя колегії.

Святіший Отець зазначив, що Папа Пій ХІ став сподвижником ініціативи, яка була виявом «особливої та конкретної турботи Наступників святого Петра про вірних Церкви, що походили із теренів страждання й переслідування, аби вони, таким чином, могли почуватися тут, у Римі, як улюблені діти, що мешкають у домі та зростають в ньому, готуючись до апостольської місії».

«Протягом років свого понтифікату, Пій ХІ мусів виходити назустріч епохальним викликам, але завжди підносив рішучий голос на захист віри, свободи Церкви та трансцендентної гідності кожної людської особи. Він чітко у промовах та листах засуджував атеїстичні й нелюдяні ідеології, які обагрили кров’ю двадцяте сторіччя», – сказав Папа Франциск..

«Заохочую вас, як майбутніх священиків, вивчати соціальну доктрину Церкви, аби дозрівати в розпізнаванні та судженнях щодо суспільних дійсностей, в яких ви будете покликані працювати», – вів далі Святіший Отець, додаючи:

«Також і в наші дні світ поранений війнами і насильством. Зокрема, у вашій дорогій Україні, звідки ви походите та куди повернетеся після завершення навчання у Римі, досвідчується трагедія війни, яка породжує великі страждання, насамперед, на заторкуваних теренах, які стають ще уразливішими з огляду на наближення зимових холодів. Й існує також сильне прагнення справедливості та миру, які усунуть всі форми зловживань, суспільної та політичної корупції – дійсності, тягар видатків якої завжди лягає на плечі бідних. Нехай же Бог підтримує та заохочує тих, які анґажуються в будування дедалі справедливішого та солідарнішого суспільства. І нехай їх активно підтримує конкретне заанґажування Церков, віруючих та всіх людей доброї волі».

Папа закликав семінаристів «дбати про те, щоб їх серце завжди витало над широкими горизонтами, які огортають увесь світ, де протягом сторіч розсіялися численні сини й доньки України». Папа заохотив вихованців колегії любити і зберігати свої традиції, але уникаючи будь-яких форм замкненості.

«Якщо прямуватимете вперед саме так і навчите інших так чинити, особливо, в екуменічному діалозі, що є фундаментальним, я впевнений, що з небесної батьківщини вам посміхнуться і підтримуватимуть єпископи та священики, – деякі з них виховані у вашій колегії, – що віддали своє життя та вистраждали переслідування задля вірності Христові та Апостольській Столиці», – сказав Святіший Отець, додаючи:

«І, насамперед, радітиме Пресвята Богородиця Марія, велично вшановувана у вашому національному санктуарії в Зарваниці. Вона прагне, щоб священики Її Сина були схожими до смолоскипів, запалених під час чувань у санктуарії, пригадуючи всім, особливо, убогим і страждаючим, а також тим, які чинять зло та сіють насильство й знищення, що “народ, який в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло” (Іс 9,1)».

Підсумовуючи, Папа пригадав, що також зберігає маленьку українську ікону Пресвятої Богородиці, яку йому подарував Блаженніший Святослав, коли був у Аргентині. Після обрання Наступником святого Петра, він сказав привезти її з Буенос-Айреса та постійно перед нею молиться. Святіший Отець також пригадав свій досвід спілкування ще в дитинстві з українським салезіянином о. Степаном Чмілем, завдяки якому пізнав іншу літургійну традицію та довідався про страждання і переслідування.

«Супроводжую вас своїм благословенням, молячись за мир і екуменічне порозуміння в Україні. І прошу вас не забувати молитися за мене», – сказав Папа та уділив всім Апостольське благословення.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
6коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • В. Ясеневий | 13 листопада 2017, 07:58
    Коментувати коментар

    Цікаво, чиїх поглядів,відношень і позиції в питаннях війни на Сході УКРАЇНИ(та й у всіх інших важливих для становлення нашої держави) більше і з більшою довірою дослухається і відповідно діє ПАПА і вся ЙОГО КУРІЯ :митр.МОКШИЦЦЬКОГО, чи ГЛАВУ УГКЦ архієп. ШЕВЧУКА??? І чи ці погляди,оцінки,відношення і вдповідні дії очільників і всього єпископату РКЦ(в УКРАЇНІ) і УГКЦ - одинакові???

    • velovs@ukr.net | 13 листопада 2017, 08:57
      Коментувати коментар

      Мені так видається, що там, у Ватикані, є і нині актуальні ВЛАСНІ - ще старі стратегія і погляди верхівки Римської курії на всю його "ostpolitik" в цілому. І от нинішній єпископ Риму, як бачимо, їх і притримується й реалізує, в т. ч. стосовно ситуації на Сході України та агресії РФ загалом. І тут недавні спроби проводу УГКЦ якось "відкрити очі" та вплинути й відкоригувати, зокрема, позицію ватиканського керівництва щодо російсько-української війни, на жаль, не мали якогось суттєвого успіху. Йому, главі УГКЦ, просто нагадали, "кто в доме" - в Католицькій Церкві - "хозяин" (по суті, абсолютно-тоталітарний диктатор, тобто Папа Римський) і українському Верховному архієпископу довелося тут, як кажуть, "взять под козырёк". І надалі з цього приводу - принаймні, публічно - "молчать в тряпочку". Та, як і всі інші його співбрати (кардинали і архієреї), продовжувати кланятися й гучно славити й вихваляти своє вище ватиканське начальство... А тому я і задаюся отим питанням щодо подальших взаємостосунків УГКЦ і Ватикану...

  • В. Ясеневий | 10 листопада 2017, 19:37
    Коментувати коментар

    Очевидно слабка Його молитва,коли в нас такі жахливі і всеруйнівні біди: війна і корупція.До речі Понтифік відкрито ще не визнав і не засудив агресію Росії щодо України.Як це розуміти???Що скажете на це шановні панове прихильники ,віряни, священики і провідники УГКЦ???

  • velovs@ukr.net | 10 листопада 2017, 15:27
    Коментувати коментар

    Разом з тим, так виглядає, що - як і раніше - прямо поглянути ПРАВДІ у вічі, а головне - публічно означити цю ПРАВДУ, як вона є, тобто звідки саме нині походить та "досвідчується трагедія війни" в Україні, нинішньому главі Ватикану (чомусь!) бракує належної рішучості й відваги... Мабуть, над ним тут тяжіє відомий вантаж і спадщина старої - традиційної вже "ostpolitik" верхівки Римської курії. Того "екуменічно"-політичного курсу, який - в "світлі" (чи, точніше, в суперечливих затінках) Гаванської зустрічі 12 лютого 2016 р. - набув певних "нових" і явно неоднозначних обрисів і зигзагів...

    • velovs@ukr.net | 12 листопада 2017, 19:14
      Коментувати коментар

      На цьому тлі явної ЗАЛЕЖНОСТІ й, по суті, (ледь не) ПРОГИНАННЯ УГКЦ під ватиканську верхівку та її - ті чи інші - примхи й забаганки мимоволі виникає отаке міркування і запитання. Тобто який сенс мають усі оці довготривалі очікування й змагання за надання УГКЦ патріаршого статусу? Якщо - і після (аж раптом!) отримання цього "привілею" - у тих її взаємостосунках із Ватиканом, по суті, НІЧОГО, в принципі, не зміниться! Іншими словами, тут, як виглядає, більш логічним і справедливим було би, якби цей патріарший статус означав би виведення тих відносин на нову - більш високу еклезіально-юридичну якість і гідність. Себто на рівень стосунків УГКЦ і Ватикану як практично РІВНОПРАВНИХ і РІВНОЗНАЧНИХ Церков-Сестер. Крім того, як бачиться, така ситуація могла би дати новий поштовх і неабиякий шанс ("друге дихання") у діалозі УГКЦ з іншими нащадками-спадкоємцями історичної Київської Церкви й, зокрема, УПЦ КП.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Останні коментарі

  • velovs@ukr.net | 21 листопада 2017, 10:02

    Навряд чи є суто випадковим збігом та цікава обставина нинішньої доби, що в той самий день, коли частина християн, які живуть за Юліанським календарем, святкують Собор святого Архистратига Михаїла

  • velovs@ukr.net | 20 листопада 2017, 19:09

    При цьому, тут, мабуть, ще дещо варто пригадати. Й, зокрема, що та Київська Церква, будучи засадничо закоріненою у східнохристиянській обрядовості й духовності, водночас прагнула й практично

  • velovs@ukr.net | 20 листопада 2017, 18:18

    Й, до речі, ще у 30-40-х рр. ХVII cт. на українсько-білоруських теренах мали місце активні спроби загасити тодішнє - гостре місцеве релігійно-супільне - правослано-унійне протистояння. Тобто

  • velovs@ukr.net | 20 листопада 2017, 17:54

    І саме тому, як каже й наголошує - і якраз щодо ПОДІБНОЇ ситуації - Господь у Своєиу Слові Божому, "шукав Я у них [бодай] одну людину, яка поставила б [захисну] стіну і стала б переді Мною у

  • Vitaliy Darmits | 20 листопада 2017, 17:16

    Шкода , не здогадалися розлючену корову або бика випустити на таран бусіка і гундяївської шобли .

Популярні статті місяця