Папа Франциск дав вказівки з нагоди початку приготування до ІХ Всесвітньої зустрічі сімей
У Ватикані 30 березня 2017 відбулося представлення Листа Папи Франциска з нагоди початку безпосереднього приготування до ІХ Всесвітньої зустрічі сімей, що наступного року відбудеться в столиці Ірландії м. Дубліні. В адресованому всім родинам світу зверненні, написаному на ім’я кардинала Кевіна Фаррелла, Префекта Дикастерії в справах мирян, сім’ї та захисту життя, Святіший Отець ділиться думками щодо теми цієї зустрічі.
Всесвітня зустріч сімей відбуватиметься від 21 до 26 серпня 2018 року у Дубліні на тему: «Євангеліє сім’ї – радість для світу».
Папа запропонував кілька вказівок щодо цієї теми.
«Моїм бажанням є, щоб родини мали змогу поглибити свою призадуму та обмін думками щодо змісту післясинодального Апостольського напоумлення «Amoris laetitia».
Можемо запитати себе: чи Євангеліє й надалі є радістю для світу? І ще: чи родина й надалі залишається доброю новиною для сьогоднішнього світу?
Я впевнений, що так! І це «так» стійко ґрунтується на Божому задумові. Божа любов – це Його «так» всьому створінню та його серцю, яким є людина. Це Боже «так» єдності між чоловіком та жінкою, у відкритості на служіння життю на всіх його етапах; це «так» і заанґажування Бога на користь людства, часто пораненого, скривдженого та опанованого браком любові. Отож, сім’я – це «так» Бога-Любові. Лише починаючи з любові родина може об’являти, поширювати та відроджувати любов Бога у світі. Без любові неможливо жити як Божі діти, як подружня пара, як батьки й діти.
Хочу підкреслити, наскільки важливо, щоб родини часто запитували себе, чи вони живуть, починаючи з любові, для любові та в любові. Конкретно це означає дарувати себе одні одним, прощати, не втрачати терпеливості, передбачувати потреби та шанувати одні одних. Наскільки родинне життя ставало би кращим, якщо кожного дня жити трьома простими словами: «прошу», «дякую», «вибач». Кожного дня переживаємо досвід вразливості та слабкості, а тому всі ми, родини й пастирі, потребуємо оновленого смирення, яким би керувалося бажання формуватися, виховувати й виховуватись, допомагати й приймати допомогу, супроводжувати, розпізнавати та інтегрувати всіх людей доброї волі. Я мрію про Церкву, що виходить назовні, не почувається самодостатньою, про Церкву, яка не тримається здалеку від ран людини, про милосердну Церкву, яка звіщає серце об’явлення Бога-Любові, яким є милосердя. Це те саме милосердя, яке вчиняє нас новими в любові; ми знаємо, наскільки християнські родини є місцями милосердя й свідками милосердя; після надзвичайного Ювілею вони ще більше ними будуть, а Зустріч у Дубліні зможе надати конкретні знаки цього». Про це повідомляє Радіо Ватикану.
