Десятиліття храму Новомучеників УГКЦ Українського католицького університету відзначили Літургією

27 червня 2019, 18:22 | УГКЦ | 0 |   | Код для блогу |  | 

27 червня, у празник Новомучеників УГКЦ, у присвяченому їм храмі Українського католицького університету, відбулася торжественна Архиєрейська Літургія, яку очолив президент УКУ, митрополит Філадельфійський владика Борис Ґудзяк.

 

Храм-УКУ1W.gif

“Минуло 10 років відколи цей храм був освячений. Це наш перший проект, який ми творили виключно завдяки українським меценатам, без допомоги діаспори, без іноземних фундаторів. Хто б тоді міг подумати, що за такий короткий час на цьому наріжному камені постане університетське містечко”, - наголосив владика Борис. 

10 років тому, в травні 2009 року, храм Новомучеників УГКЦ освятив владика Ігор (Возьняк). Він став першим будинком нового університетського містечка, до якого зараз належать колегіум, багатофункційний академічний будинок, церква Софії-Премудрості Божої та центр митрополита Шептицького.    

Храм-уку-2W.gif

У своєму слові владика Борис зосередився на питанні мученицва, яке увиразнилося в новітній історії українського народу. “ Скільки ми пережили за ці 10 років. Раніше, пояснюючи молодим студентам проект підпільної Церкви чи розмовляючи на тему мучеництва, я відчував їхню віддаленість від теми. Навіть Блаженніший Любомир висловлював сумніви, чому ми обрали саме тропар мучеників гімном інавгурації університету в 2002 році, адже це спільнота молодих людей, а тема мучеництва така важка. Але наскільки вона стала для нас знову близькою, коли ми почули про жертву Богдана Сольчаника, нашого викладача, коли побачили кожну смерть Небесної Сотні, зафіксовану з точністю до секунди, до міліметра. І ми знову зрозуміли, наскільки свідчення, і те, що відбулося на хресті, і наслідування Христа у свідченні, у мучеництві є провідною темою в житті Церкви”.

Він поділився своїми думками як мучеництво, буття в меншості може бути прикладом для сучасного УКУ. “Мученики завжди є в меншості, і наш університет є маленьким. Перед нами стоїть питання чи ми готові триматися наріжного каменя, прикладу Христа, який увиразнюється у свідченні мученика, у меншості, у немочі”. 

хРАМ-уку-3W.gif

Митрополит Філадельфійський також зупинився на іншому наріжному камені УКУ - маргіналізованих. 

“Жертва мучеників, свідчення маргіналізованих промовляє до нас - у нашій слабкості проявляється Божа сила, якщо ми можемо її прийняти, коли ми бачимо її не як покарання чи комплекс, а як платформу дії Святого Духа”.

Президент УКУ закликав спільноту УКУ не сумніватися і усвідомлювати прояви Божої сили в спільній історії, адже щодо університету є великі очікування. Він коротко поділився як гарно приймали хор УКУ під час туру в США.

“Важливо, щоб істина про мучеників, про наших студентів і викладачів, які стали нашими наставниками і прикладом для всього світу, не зійшла з центру нашого світогляду”, - наголосив владика Борис.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • Стефан | 14 липня 2020, 22:39

      Схиигумен Сергий Романов прав, обвиняя лизоблюдов и подхалимов, которым нечего  ему возразить по существу предъявляемых им обвинений в отступлении от Православия, предательстве верующих, когда

    • wari2011 | 2 липня 2020, 22:42

      Кредит справа делікатна, тому треба обережно з його оформленням. Можу порадити блог, де багато корисної інформації про кредитування

    • bopa | 8 червня 2020, 11:43

      То перераховані факти ви називаєте "фантазиями и ночными кошмарами"? Чому викладену інформацію ви "Очередная статья нижайшего интеллектуального уровня"? У вас

    • Slava43 | 4 червня 2020, 13:46

      Це жодна агітація. На Буковині казали :»Мойше герехт, Сури герехт».

    • Slava43 | 4 червня 2020, 13:39

      За часів союза, УПЦ підлягала моіковському патріярхату, примусово. Від незалежності УПЦ старалась отримати незалежність від Москви. Тепер, коли Україна має ТОМОС та незалежність то Лавру потрібно

    Популярні статті місяця