Дві реліквії УГКЦ передала Музею історії України у Другій світовій війні
Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, передав у Музей історії України у Другій світовій війні два експонати від імені Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава: жезл митрополита Андрея та ікону блаженного священомученика Омеляна Ковча, які експонуватимуться на виставці «Праведний шлях: українці-рятівники».
Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду єпископів УГКЦ, передаввід імені Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава у Музей історії України у Другій світовій війні два експонати: жезл митрополита Андрея та ікону блаженного священомученика Омеляна Ковча, які експонуватимуться на виставці «Праведний шлях: українці-рятівники». Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
«Нехай цей жезл стане не тільки згадкою про велику Людину, великого пастиря, батька свого народу, але також нехай стане для нас дороговказом, запрошенням іти дорогою правди і любові, якою вони пройшли», – сказав владика Богдан, передаючи експонати.
Виставка «Праведний шлях: українці-рятівники» розповідає про подвиг тих, хто силою свого духу розривав ланцюгову реакцію насильства і, ризикуючи власним життям, допомагав приреченим євреям.
Плеяду рятівників під час Голокосту мала й Українська Греко-Католицька Церква. Окреме місце в цьому пантеоні імен належить митрополиту Андрею Шептицькому, досі не визнаному Праведником, та його брату о. Климентію – Праведнику народів світу.
– Ці люди творять благородну, шляхетну історію нашої країни, нашого народу. Ми ними пишаємося. Вони спасали людей і через цей великий чин вони спроваджують благословення на нашу землю, – сказав владика Богдан.
Ми сьогодні згадуємо їхні вчинки, відзначив єпископ, і можемо пройти кілька кроків їхнього життєвого шляху, який ми називаємо праведний шлях. А він став таким завдяки їхній любові. Любові, яка була дуже сильною, яка подолала погрози, їхній страх перед смертю, бо вони ж такі самі були люди, як ми з вами і боялися смерті. Але їхня любов була сильніша від цього страху перед смертю і навіть сильніша від самої смерті. Цю любов вони черпали з віри.
– Про блаженного священомученика Омеляна Ковча, – розповів владика Богдан, – сказав один равин єврейської спільноти в Україні таку фразу: «Він дійсно вірив у Всевишнього і тому був здатний віддати своє життя за ближнього». Так само як і митрополит Андрей, який організував цілу мережу, систему порятунку євреїв, тому що в його серці була єдина чистота, перед якою все відступало, – чистота любові.
Шлях цих людей, вважає єпископ, не закінчується разом з їхнім відходом у вічність.
– Він продовжується, – запевнив Секретар Синоду. – Продовжується в цих експонатах, у пам'яті, молитві. Але також продовжується в добрих ділах, які роблять наші сучасники. Відзнаку Омеляна Ковча ми встановили десять років тому, аби вшановувати людей і організації, які діють в дусі Омеляна Ковча, які стараються ширити в наших часах любов, правду, які обстоюють справедливість. Серед лауреатів є дуже багато визначних людей з різних народів.
Владика Богдан (Дзюрах) побажав усім і кожному, аби наш життєвий шлях став бодай трохи подібним до шляху цих особистостей. Бодай трохи став дорогою правди і любові, дорогою праведника.
