Любомир (Гузар) - Кобзар нової незалежної України, новітній Перебендя, - Патріарх Святослав у прощальній промові

5 червня 2017, 13:51 | УГКЦ | 0 |   | Код для блогу |  | 

Блаженніший СвятославУ промові під час Архирейської Літургії перед чином погребіння  Блаженнішого Любомира Глава УГКЦ Патріарх Cвятослав виголосив промову, у якій назвав Любомира (Гузара) - Кобзарем нової незалежної і вільної України, кобза  ­якого є  душею кожного українця.

Глава УГКЦ провів аналогію між незрячими кобзарями, які оспівували долю України, з Блаженнішим Любомиром, який, втративши зір, відкрив зіниці своїх духовних очей, ставши новітнім Кобзарем нової України.

«Пригадаємо незрячих кобзарів, які оспівували у своїх піснях  долю і недолю, які були сумлінням нашого часу. Великого Шевченка ми також називаємо Кобзарем, який зумів  заторкнути глибини української душі і дав нам те, що створило нас як народ. У неповторному і унікальному шляху святості Любомира ми бачимо, що сила Божа проявилася у немочі. Любомир, коли втративши свій фізичний зір, ще ширше відкрив зіниці своїх духовних очей. Де  б він не заходив, усі ставали. Окремі види святості наспівав про Любомира наш Тарас. Пригадаймо його «Перебендю».

Перебендя старий, сліпий —

Хто його не знає?

Він усюди вештається

Та на кобзі грає.

А хто грає, того знають

І дякують люде:

Він їм тугу розганяє,

Хоть сам світом нудить…

Отакий-то Перебендя,

Старий та химерний!

Я думаю, що краще оспівати Кобзаря нової незалежної України неможливо. Краще описати його вид святості нам сьогодні годі. Та Кобза, на якій грав Блаженніший Любомир  – це душа кожного з нас, кожного українця, незалежно від релігії, конфесії, місця  проживання, мови. Він міг своїм бархатистим баритоном заторкнути такі низькі регістри наших сердець, що здригалися серця навіть тих, хто у Луганську, Донецьку Сімферополі, в Україні чи  за кордоном. Цей наш химерний український Перебендя залишив нам наш сучасний новий національний  український  епос у своїй мудрості, слові, гуморі і дотепності. Цей його Кобзарський спів ми будемо слухати через його аудіо-книги, фільми, звернення, блоги в Інтернеті. Він залишає нам у спадок нову підвалину новітньої української християнської цивілізації, яку ми маємо розвинути, нею жити і на ній будувати нашу вільну і незалежну Україну. Він був нашим Патріархом. Сьогодні є різні Патріархи: хтось уподібнюється до чиновника,  до вірнопідданого служаки, хтось до олігарха. Наш же Блаженніший – до дивного і химерного Перебенді  – Кобзаря наших днів. Його пісня і дума не вмре і не загине.

Наш батько Любомире, через твоє слово, молитву, думу сьогодні воскресає Україна. Ми хочемо, щоб Україна носила твоє ім’я - Любов і мир. А ти на небі, як молільник за нашу Церкву і народ України,  все зробиш, ти сам станеш посередником дії Духа Святого, який зішле мир в Україні».

Система Orphus
Рейтинг
0
0

Останні коментарі

  • В. Ясеневий | 14 грудня 2017, 15:51

    Дорогой Михаил.Как Вы думаете?Ну неужели, пускай и 20 миллионов украинцев, не могуть иметь Поместную Автокефальную Церковь???Вы ж назвали такие маленькие:Стамбульскую, Александрийскую и т.д..Там по

  • В. Ясеневий | 14 грудня 2017, 15:03

    Абсолютно не вірю, не признаю і,згідно здорового глузду, не можу навіть уявити і припустити, що ,навіть згідно найревнішого дотримання всіх канонів і приписів - УСТАВІВ - діє СВЯТИЙ ДУХ....Один

  • В. Ясеневий | 14 грудня 2017, 04:31

    Дуже щиро, без найменших піддівок.От поєднайте, будь ласка,ВАША ПРЕВЕЛЕБНОСТЕ. спочатку всіх українців за межами УКРАЇНИ.ЦЕ БУДЕ ДУЖЕ ВЕЛИКЕ ВАШЕ ДОСЯГНЕННЯ!!!А що вже говорити про нас в УКРАЇНІ І

  • В. Ясеневий | 14 грудня 2017, 04:07

    Дуже прошу всіх бажаючих конкретності.НЕОДНОРАЗОВО СВІДЧИЛИ (НАВІТЬ!!!) ЄПИСКОПИ УАПЦ , а також ЄПИСКОПИ УПЦ КП(!!!),що коли ВОНИ були на СВЯТІЙ ГОРІ АФОН, то там С Л У Ж И Л И СВ.Л І Т У Г І Ю з

  • Михаил | 14 грудня 2017, 00:39

    "....Цель диалога - признание т.н. упц кп...". Зачем обращаться за признанием к плохой и враждебной РПЦ? Обратитесь к Константинопольской, Александрийской, Антиохийской, Иерусалимской,

Популярні статті місяця