Любомир (Гузар) - Кобзар нової незалежної України, новітній Перебендя, - Патріарх Святослав у прощальній промові

5 червня 2017, 13:51 | УГКЦ | 0 |   | Код для блогу |  | 

Блаженніший СвятославУ промові під час Архирейської Літургії перед чином погребіння  Блаженнішого Любомира Глава УГКЦ Патріарх Cвятослав виголосив промову, у якій назвав Любомира (Гузара) - Кобзарем нової незалежної і вільної України, кобза  ­якого є  душею кожного українця.

Глава УГКЦ провів аналогію між незрячими кобзарями, які оспівували долю України, з Блаженнішим Любомиром, який, втративши зір, відкрив зіниці своїх духовних очей, ставши новітнім Кобзарем нової України.

«Пригадаємо незрячих кобзарів, які оспівували у своїх піснях  долю і недолю, які були сумлінням нашого часу. Великого Шевченка ми також називаємо Кобзарем, який зумів  заторкнути глибини української душі і дав нам те, що створило нас як народ. У неповторному і унікальному шляху святості Любомира ми бачимо, що сила Божа проявилася у немочі. Любомир, коли втративши свій фізичний зір, ще ширше відкрив зіниці своїх духовних очей. Де  б він не заходив, усі ставали. Окремі види святості наспівав про Любомира наш Тарас. Пригадаймо його «Перебендю».

Перебендя старий, сліпий —

Хто його не знає?

Він усюди вештається

Та на кобзі грає.

А хто грає, того знають

І дякують люде:

Він їм тугу розганяє,

Хоть сам світом нудить…

Отакий-то Перебендя,

Старий та химерний!

Я думаю, що краще оспівати Кобзаря нової незалежної України неможливо. Краще описати його вид святості нам сьогодні годі. Та Кобза, на якій грав Блаженніший Любомир  – це душа кожного з нас, кожного українця, незалежно від релігії, конфесії, місця  проживання, мови. Він міг своїм бархатистим баритоном заторкнути такі низькі регістри наших сердець, що здригалися серця навіть тих, хто у Луганську, Донецьку Сімферополі, в Україні чи  за кордоном. Цей наш химерний український Перебендя залишив нам наш сучасний новий національний  український  епос у своїй мудрості, слові, гуморі і дотепності. Цей його Кобзарський спів ми будемо слухати через його аудіо-книги, фільми, звернення, блоги в Інтернеті. Він залишає нам у спадок нову підвалину новітньої української християнської цивілізації, яку ми маємо розвинути, нею жити і на ній будувати нашу вільну і незалежну Україну. Він був нашим Патріархом. Сьогодні є різні Патріархи: хтось уподібнюється до чиновника,  до вірнопідданого служаки, хтось до олігарха. Наш же Блаженніший – до дивного і химерного Перебенді  – Кобзаря наших днів. Його пісня і дума не вмре і не загине.

Наш батько Любомире, через твоє слово, молитву, думу сьогодні воскресає Україна. Ми хочемо, щоб Україна носила твоє ім’я - Любов і мир. А ти на небі, як молільник за нашу Церкву і народ України,  все зробиш, ти сам станеш посередником дії Духа Святого, який зішле мир в Україні».

Система Orphus
Рейтинг
0
0

Останні коментарі

  • Fr. Valerii | 26 червня 2017, 22:40

    Не існує ніяких "документів". Натомість є історичний факт, що Св. Йосафата вбили т. зв. православні, противники унії з Римо Католицькою Церквою, підбурювані їхніми схизматицькими

  • Ігор Мицько | 26 червня 2017, 10:47

    "прославився пасторською діяльністю за єдність християн" Ага, почитайте-но документи, як він "пасторсько" діяв у Вільнюсі.

  • enzian | 25 червня 2017, 20:55

    До церкви ходять не до того, щоб вивчати "церковнослов'янські слова і вирази", а щоб прилучатися до Бога. І найкраще це робити за допомогою рідної живої мови.

  • enzian | 25 червня 2017, 20:24

    І комуністи, і москвославні - агенти руского міра.

  • Ігор Мицько | 25 червня 2017, 10:42

    Росіянам потрібно негайно вчити в школах пекінський діалект китайської мови.

Популярні статті місяця