• Головна
  • Новини
  • Заклик Йосипа Сліпого до вірних «будьте собою» знову набуває неабиякого значення», – Глава УГКЦ...

Заклик Йосипа Сліпого до вірних «будьте собою» знову набуває неабиякого значення», – Глава УГКЦ

16.02.2017, 13:27
Заклик Йосипа Сліпого до вірних «будьте собою» знову набуває неабиякого значення», –  Глава УГКЦ - фото 1
В УГКЦ розпочинається ювілейний рік на честь 125-ліття з дня народження Патріарха Йосипа Сліпого (1892-1984). З цієї нагоди Патріарх Святослав оприлюднив послання «Будьмо собою!».

В УГКЦ розпочинається ювілейний рік на честь 125-ліття з дня народження Патріарха Йосипа Сліпого (1892-1984). З цієї нагоди Патріарх Святослав оприлюднив послання  «Будьмо собою!».

josyf.jpg

Сьогоднішній заклик Глави УГКЦ перегукується з порадою вірним Патріарха Сліпого ще від 3 червня 1976 року. Патріарх Святослав переносить цей заклик до сучасних вірян УГКЦ і наголошує: «Сьогодні запрошення Йосифа Сліпого до автентичності, до «буття собою» знову набуває неабиякого значення». 

Розповідпаючи про складне і драматичне життя Йосифа Сліпого,  Глава УГКЦ у посланні наголошує:

«Він був собою, коли відкрив у собі потяг до науки і присвятив цьому все своє життя не так власною академічною працею, як творенням умов та інституцій для інших. Він був собою, коли відчув поклик до священства і віддав цьому покликанню всього себе, незважаючи на обмеження і заборони здійснювати це служіння. Він був собою, коли відмовився від обіцяної свободи та високих посад, якщо відречеться від своєї Церкви. Він був собою, коли, потрапивши на Захід, став голосом і символом «мовчазної Церкви» у СРСР та всіх переслідуваних безбожною тоталітарною владою. Він був собою, коли обстоював право релігійної спільноти, яку очолював, на патріаршу гідність. Лише така позиція дала йому можливість не залежати від карколомних змін довкола нього і гідно пройти всі ці перипетії історії.

Бути собою ніколи не було легко, ще важче здійснювати своє покликання в часи непевності, які ми переживаємо тепер. На перший погляд, набагато легше і комфортніше пристосуватися до змін, прилаштуватися до зовнішніх обставини, відмовитися від визнання абсолютної Правди… Але горе людині яка перестає бути собою, яка втрачає себе. Життя патріарха Йосифа, воскресіння з катакомб нашої Церкви та її подальший динамічний розвиток свідчать, що лише той долає непостійність і плинність історії, хто постійно у своєму осерді залишається тим, ким сотворив його Господь. Цей шлях, хоч важкий та тернистий, є можливим і приносить людині велике внутрішнє задоволення та радість саме тому, що вона виконує свій християнський обов’язок та волю Божу і тільки так може бути собою.  

Тому в цей ювілейний рік нашого патріарха Йосифа заохочуємо всіх замислитися, ким ми є та яким є наше завдання в цьому земному паломництві до вічності, у нашій сьогоднішній мандрівці «крізь терни до зірок». І хай сам Господь Ісус Христос, який єдиний є Дорогою, Правдою і Життям, буде для нас тією провідною зорею, що дозволить здолати всі перепони на цьому шляху істинного пізнання самих себе через Його хрест і воскресіння. Життєва доля патріарха Йосифа переконує нас у тому, що з глибокою вірою та Божою допомогою людина незламної волі, яка не зрікається своєї Богом даної сутності, не зраджує свого покликання та здійснює своє служіння, за будь-яких обставин переможе у двобої зі злом та неправдою».