В'ятрович прирівняв псевдособор 1946 року до «гібридної війни» Росії проти України

4 березня 2016, 14:08 | УГКЦ | 6 |   | Код для блогу |  | 

exklusiv.gifРосія перейняла репресивні методи від радянської тоталітарної системи. Важливо знати методику дії репресивного апарату, механізми якого до цього часу діють в Росії, щоб добре усвідомити те, що зараз відбувається в Україні і називається «гібридною війною».

Володимир В'ятровичПро це 4 березня у Києві під час презентації виставки «До світла воскресіння крізь терни катакомб» говорив історик Володимир В'ятрович, керівник Інституту національної пам’яті, проводячи у дні 70-х роковин Львівського псевдособору (1946) аналогію між спробою ліквідації УГКЦ і сьогоднішньою агресією Росії.

Науковець наголосив, що політика радянської влади проти України була і залишається політикою геноциду. Невід’ємним елементом цього геноциду було знищення української національної Церкви, яке розпочалося на великій, надніпрянській Україні у 1920-30 рр., коли фактично було знищено Українську Православну Церкву, а згодом методологія винищення всього українського була експортована після 1939 року і на Західну Україну.

«Буквально з перших тижнів у існування радянської влади на західній Україні розпочинається розгортання репресивної політики проти УГКЦ, як національної Церкви. Ці процеси пришвидшилися після смерті у 44 році Митрополита Шептицького і завершилися Псевдособором 1946 року. Це не просто сумна сторінка нашої історії, яку треба пам’ятати, це те, що потрібно вивчати, щоб розуміти механізми дії радянської тоталітарної системи, які застосовуються і сьогодні. Це класичний приклад того, що сьогодні називається «гібридною війною», це класичний приклад того, як застосовують примуси, репресії та інформаційні провокації. Якщо подивитися як тоді, у 1946 році, на Псевдособорі у Львові голосували з підняттям рук і оглядкою по сторонах, то згадаємо кримський референдум 2014 року, як відбувалося голосування у анексованому Криму. Репресивні механізми 1946 року застосовуються Росією до тепер. Суспільство наївне і сліпе в тому, як ним маніпулюють з боку Росії в сфері політики і духовності. Це продовжується, починаючи з 40-х років», – наголосив Володимир В'ятрович.

Володимир В'ятровичВін вважає, що сьогодні потрібно максимально в ідкривати правду про репресії проти УГКЦ. Про це інформація міститься в архівах КДБ, де є сотні справ, що стосуються репресованих священиків УГКЦ від 40 до 80-х років. Усі ці величезні об’єми матеріалів група істориків і студентів УКУ в 2008-2009 роках скопіювала, і коли в 2010 році, за часи президентства Януковича, архіви знову закрили, то це вже не було так страшно, оскільки матеріали вже були на електронних носіях і сховати їх було неможливо. Тепер, завдяки декомунізації, доступ до архівів вже є незворотним.

Щодо самої УГКЦ, яка незважаючи на ліквідацію і переслідування, вижила у підпіллі і зараз успішно розвивається, то сьогодні, як ніколи, потрібно пам’ятати цю історію, бо це ще одна історії нашої перемоги.

«Радянській владі не вдалося ліквідувати УГКЦ і вихід цієї Церкви з підпілля дав поштовх до ширшого національно-демократичного руху , який поставив крапку на існуванні всього СРСР, усіх тих, хто з цієї Церквою боровся. Це має нас сьогодні, коли Україна опинилася у стані війни, надихати. Ми маємо пам’ятати, що в найстрашніших ситуація ми перемагали», – завершив свою промову Володимир В'ятрович.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
6коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • Леонтій | 6 березня 2016, 13:40
    Коментувати коментар

    Причому тут "імперія" до України?! Імперія - то Московія-Росія. Причому, доволі огидна й потворна ця неовавилонська "велика блудниця" вже впродовж кількох століть. І, власне, тоді, у ЛАЗАРЕВУ суботу - 26 квітня 1986 р. - над українським Поліссям, у вигляді "великої зірки" - апокаліптичної "зірки "полин"", гучно, на увесь світ, і пролунав той ангельський "голос з неба, який говорив [до християн та, загалом, усієї людності в Україні]: вийди від неї [геть - тієї імперії та її Церкви], народе Мій, щоб [більше] не брати вам участі у [тяжких беззаконнях і] гріхах її; бо гріхи її дійшли до неба, і Бог пригадав [усі провини і] неправди її" (Одкр.8:10,11; 18:2,4,5). Як добре знаємо, якраз у тому часі, 30 років назад, і почався, все більше прискорюючись, запланований і благословенний Господом процес розвалу комуно-совдепівської імперії "зла й беззаконня" та вихід на волю України і її Божого люду... Той - вельми й вельми непростий і нелегкий, а в чомусь і досить суперечливий та драматичний (а з початку 2014 р. навіть і криваво-трагічний), процес, який триває аж подосі...

  • Fr. Valerii | 6 березня 2016, 10:07
    Коментувати коментар

    Україна-Імперія? Цікаво ... Під час Служби Божої буду молитись о даруванні розуміння ...

  • Леонтій | 5 березня 2016, 17:53
    Коментувати коментар

    Господь руйнує, передусім, саме такі потворні й огидні в Його очах державні утворення, як ІМПЕРІЇ! А от щодо Католицької Церкви, то, судячи з усього, з плином часу вона, на жаль, дещо втратила (а дещо й просто довільно переінакшила) з повноти того спадку й апостольства, які залишив і доручив Своєму новозавітньому Божому народові Христос. А теперішній Ватикан (до того ж), дуже схоже, взагалі не дуже відчуває й не надто бачить деяких - дуже характерних і красномовних "знаків [нашого] часу", коли ось Історія спасіння невпинно рухається до свого логічного й остаточного завершення, і сіє поміж людей певні - нездійсненні, марні ілюзії й утопії... Хоча, з іншого боку, і навіть у такому стані Господь активно використовує цю Церкву, а особливо її сучасний - благословенно-благодатний і потужний Рух віднови у Святому Дусі, задля масштабної проповіді Євангелія й духовного відродження, зцілення і спасіння багатьох-багатьох людей по всьому світі. І слава й подяка Йому за це!

  • Fr. Valerii | 5 березня 2016, 16:11
    Коментувати коментар

    Утворення, руйнування, розділення, злиття земних держав є реальністю, яка не повертає "назад обертання колеса історії спасіння" і взагалі не заважає Божому Плану Спасіння. Католицька Христова Церква виконує дане їй Христом апостольство незалежно від появлення чи зникнення земних царств разом з їхніми "національними церквами".

  • Леонтій | 5 березня 2016, 12:06
    Коментувати коментар

    Історично обумовлені (тобто, за своєю суттю, ОБ'ЄКТИВНІ) процеси розпаду Московської комуно-совдепівської "імперії зла й беззаконня" (СССР) ніяк не були результатом чиєїсь "злої" - суто ЛЮДСЬКОЇ (приміром, тодішньої верхівки КПСС-КГБ, "всесвітньої масонської змови" абощо) волі. Зовсім ні! Проголошення на її уламках нової - незалежної Української держави та "відродження" - дійсно, великою мірою вихід із складу (структур) РПЦ - кількох українських еклезіальних спільнот східного обряду ("нащадків" історичної Київської Церкви) відбулося якраз згідно БОЖОЇ волі та певного Господнього задуму й плану! Й про це можна прочитати, зокрема, отут: http://kyrios.org.ua/literature/articles/20424-dzvoni-chornobilja-bozhe-poslannja-dlja-ukrayini-i-svitu.html Так, наразі Україна пережмває тяжкі випробовування (внутрішні й зовнішні) - вельми й вельми непростий, нелегкий і навіть суперечливий й трагічний етап у своєму становленні і розвитку. Й, тим не менше, якось спинити чи, тим більше, повернути НАЗАД обертання назад колеса Історії спасіння, себто - всерйоз та надовго - стати на заваді, зруйнувати виконання Божого плану порятунку світу, ще не вдавалося НІКОМУ й НІКОЛИ! А нині - і поготів!

  • Fr. Valerii | 5 березня 2016, 10:42
    Коментувати коментар

    В'ятрович дещо плутається. У 1946 була ліквідована ГКЦ, яка була не "національною", а Католицькою Церквою Візантійського Обряду. Щодо УГКЦ він правий, вона повстала в результаті домовленостей між Іваном Павлом ІІ і Михайлом Горбачовим (між Ватиканом і Кремлем) саме як "національна" церква, але не для усієї України, а виключно для Галичини. І сталось це у 1989-1991 роках. Історик не розуміє, що це був задум не відродити ГКЦ - Католицьку Церкву, яку не можливо знищити, а створити нову "національну" церкву, яку знищити дуже легко, тому що "національна" церква існує доти, доки існує національна держава. У 1989-1991 роках саме священики РПЦ, "національної" церкви СРСР, стали основою "національної" УГКЦ в державі, яка ось ось мала повстати після вже запланованого "розпаду" СРСР. Усі ці священики залишились у тих самих парафіях, в яких вони служили в лоні РПЦ, згадуючи патріарха Московського. І раптом одного дня вони стали поминати папу Римського. Дивне якесь навернення в той час, коли ще існував СРСР і при владі все ще була КПРС з багатомільйонною армією, міліцією і КГБ, які за декілька годин могли приструнити "непокірних" священиків. Протягом двох років, 1989-1991, коли усі храми новоутвореної УГКЦ фактично залишились в руках РПЦ через її священиків, лише після цього відбувся розділ СРСР і утворення СНД, і новоутворена Українська держава вже мала нову "національну" церкву. Але, щоб в Україні не було єдиної "національної" церкви, за подібною методою компартія утворила ще одну "національну" церкву - УАПЦ. Задля ще ефективнішого контролю і керуванням процесу, утворили ще одну "національну" церкву - УПЦ КП, а РПЦ переіменували в УПЦ і подарували їй "автономію". Проте, треба віддати належне компартії, яка фактично утворила ці нові "національні" церкви в досить мирний спосіб, в той час як ліквідація "української національної церкви" в 1920-30 роках, і ліквідація ГКЦ в 1946 році супроводжувались насправді великою кров'ю. Коли процес реінкарнації СРСР, паралельно з процесом розвалу України, досягнув відповідного рівня, ті самі структури, Ватикан і Кремль, домовились, що "національна" УГКЦ знову повинна повернутись в лоно РПЦ, щоб стати "національною" церквою якоїсь нової федеративної чи децентралізованої України, без Криму, Донецької, Луганської і т.д. областей. Чергова домовленість, при чому документальна, між Франциском і Володимиром Путіним-Кірілом вже є (12.02.2016, Гавана). Не просто ж так владика Шевчук 3 березня 2016 р. під час проповіді в Римській церкві Святої Марії Великої сказав, що "цей самий голос зараз намагається переконати їх стати православними чи приєднатися до Московського Патріархату" http://risu.org.ua/ua/index/all_news/catholics/ugcc/62714/. Дивно, що історик ігнорує такі явні історичні факти.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Останні коментарі

  • Михаил | 17 вересня 2019, 21:44

    "Вселенная" этого "вселенского" пока ещё патриарха закончилась в 1453 году, с падением Константинополя и Византии. А на данный момент его "вселенная" это Турция, а его

  • Paraeklezyarh | 17 вересня 2019, 21:35

    Стосовно визнання ПЦУ папою римським, теж не зрозуміло, з якого дива канонічну церкву має визнавати ( і як саме "визнавати") предстоятель неканонічної церкви ?

  • Paraeklezyarh | 17 вересня 2019, 21:28

    Міхаїл, будьте обережні з заявами. Владика Святослав зустрічався не з турецьким патріархом, а з Вселенським . Різниця є. Вселенський очолює його Всесвятість Варфоломій 1, а турецький (є й такий

  • enzian | 17 вересня 2019, 16:56

    Мішка, попереду в тебе ще багато розчарувань.

  • Михаил | 17 вересня 2019, 14:25

    Печально, что Владыка Святослав общается с турецким пока ещё патриархом! И признает непризнанную никем в мире, в том числе Святейшим Папой, так называемую "пцу". Пусть тогда не удивляется,

Популярні статті місяця