Радіймо і веселімося, бо з нами Бог!

Знову Різдво приходить в наші оселі. Знову Марія і Йосиф стукають у наші двері і просять впустити їх на нічліг. Бо цієї ночі має статися чудо — народитися Бог. Напевно, якщо би це було десь в Карпатах, то могло б бути як в Антонича — на санях. Не в палацах, не в розкоші, а в простоті і для людей, що вірять, очікують, прагнуть. І серед іншого вони прагнуть справедливості, надії, свободи.

Вертеп-шопка, яку львівські майстри розмістили на Майдані в Києві, є цілковито на своєму місці. Сюди як до палестинського вертепу прибувають люди різних статків, з різних сторін. Прибувають, щоби шукати тієї справедливості, надії, свободи. Прибувають у мирі і спокої. І як за Святвечірнім столом тут збирається велика родина.

А Ірод і його прислуга збоку не розуміють, чого люди шукають у тому вертепі, що то за Цар там народився. Як і колись Ірод, так і тепер його послідовники підносять меч на дітей. Вони просто бояться за свою владу, яка є від світу цього і світським, не Божим, цілям служить. А Христос народився у вертепі, щоби звістити про наближення світу Божого, у якому панує справедливість і мир.

І тому торжествуймо, радіймо, святкуймо і не журімося – з нами Бог.

Христос рождається — славімо Його!