Сьогодні Трьох Святителів: свято поєднання мудрості філософів і Божого Слова

Свято Трьох Святителів від початку й до нині є святом поєднання філософської вченості та Божого Об'явлення.

Кожного з них Церква спершу вшановувала по-окремо: святого Василія Великого — 1 січня; Григорія Богослова — 25 січня, а Йоана Золотоустого — 27 січня. Та в XI столітті константинопольский інтелектуал, монах, а згодом митрополит Йоан Мавропус (+1081) запроваджує нове свято 30 січня, присвячене всім трьом єрархам разом.

Причина запровадження нового свята – суперечки в Константинополі про співвідношення елліністичної, дохристиянської мудрості та об’явленої Богом Істини. Перша половина XI століття – пік розквіту у Візантійській імперії зацікавлення дохристиянською, античною грекомовною спадщиною, насамперед такими філософами, як Платон та Аристотель. Сам Йоан Мавропус був вчителем значного інтелектуала XI століття Михаїла Псела (+1081), що заявив: «Платон є мій вчитель». Таке захоплення дохристиянською античністю викликало спротив і дискусії з боку «традиційних» церковних кіл, що підкреслювали безсилість та навіть шкоду він античної філософії, спираючись на слова Апостола Павла з послання до Коринтян: “Де той мудрець? Де той вчений? Де той мислитель, який належить часу нинішньому? Чи Бог не зробив мудрість світу цього безглуздою?” (1 Кор. 1:20)

Після смерті прихильного до Псела імператора Костянтина IX Мономаха (+1055), що заснував філософський «факультет» в Константинополі, починається тиск на почитателів грецької спадщини. І на церковному синоді в 1077 році піддані анатемі ті, хто “вивчав і вірив фальшивим ідеям давньогрецьких авторів і навчав цих ідей; анатема тим, що вивчали грецькі письмена не для виховання стилю, а й слідували їхнім марним переконанням”. Окремо піддається анатемі платонізм.

Саме в цьому контексті, вже після 1077 року митрополит Йоан Мавропус запроваджує Свято Трьох Святителів. Таким чином він намагається злагіднити конфлікт та об'єднати довкола цих постатей як інтелектуалів так і прихильників традиції. Для самого Михаїла Псела, Григорій і Василій є тими, хто вдало зуміли поєднати античну спадщину з християнським вченням, поставивши філософію на службу Богові, а для противників грецької мудрості ці автори – поборники догматів та стовпи Церкви. Таким чином Йоан Мавропус, уникаючи крайнощів з обидвох боків, пропонував приклад Святителів як здорового залучення античної спадщини, що не стала шляхом до єресі. В такій якості: «свята християнської вченості», існує воно в Греції і нині.

З 1841 року і до сьогодні свято “Трьох Святителів” є офіційним святом Афінського університету. Продовжується ця традиція і в українському контексті, так Три Святителі є покровителями Київської Трьохсвятительскої Духовної Семінарії УГКЦ в Києві.

Цікаво знати. Існує теорія, особливо поширена в російському середовищі, що свято Трьох Святителів було антилатинським за духом і встановлено у Візантійській Церкві задля боротьби з ідеєю походження Святого Духа від Отця і Сина. Як аргумент на користь цієї теорії наводять той факт, що тексти, написані Йоаном Мавропусом на це свято, підкреслюють боротьбу святителів з єресями та прославляють святителів за утвердження догмата про Пресвяту Тройцю. Тому у встановлені цього свята йдеться про протистояння Тринітарній єресі. Це дійсно так, тільки от в XI столітті спалахнула Тринітарна полеміка не проти Римської Церкви, а всередині самої Візантії. Такі визначні автори, як Симеон Новий Богослов, навіть пишуть “Богословські Слова”, звинувачуючи нових інтелектуалів і почитателів Платона в Тринітарній єресі. Тому протистояння латинському заходу, яке ніде в текстах Йоана Мавропуса не згадано, – малоймовірна версія.

Підготовлено на основі:

• Helen Saradi. The Three Fathers of the Greek Orthodox Church: Greek paideia, Byzantine innovation and the formation of Modern Greek identity, 2014
• Російська позиція широко представлена в: Александра Никифорова. К истории почитания Трех Святителей и происхождения их праздника. 2002
• Детальніше про Тринітарну суперечку візантійців можна дізнатись в доктораті Тараса Тима “Таїнство Богословя”: Вчення Симеона Нового Богослова про Трійцю і природу богослов'я на основі його полемічних творів.

Тексти вечірні свята українською мовою за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1UShMGxgVM6w_tLvMvpr6vFyabVHlvWGZ/view

Публікація вийшла у рамках проекту РІСУ "Свята Літургійного року".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проект.