Реформація по-українськи. Частина 1

30 октября 2017, 17:10 | Блоги | Блог Оксаны Горкуши | 1 |   | Код для блога |  | 

Черенков Михайло, д.філос.н., сучасний український протестантський теолог, професор УКУ.  Спілкувались 23 червня 2017 року в рамках  авторської програми Горкуші Оксани (к.філос.н, ст.наук.співр. Відділення релігієзнавства ІФ НАНУ)  філософсько-релігієзнавчих діалогів "Самовизначення" (Харченко, продакшн ТБ-7). У першій передачі циклу «Реформація по-українськи» («Реформація - 500 років для розвитку глобального людства - актуальність для сучасної України») розмовляли із д.філос.н., проф. УКУ, протестантським теологом Черенковим Михайлом з приводу можливості застосування досвіду реформації для реформування українського суспільства в сучасних обставинах.

У першій частині розмови зосередились на досвіді персонального самовизначення пана Михайла як особистості, громадянина, християнина в сучасних буттєвих обставинах земної Батьківщини.

Персональний досвід самовизначення дає можливість простежити ті механізми, які є ефективними для громадянського самовизначення сьогодні.

  1. Народженому в протестантській сім’ї Михайлу Черенкову довелось пройти через класичний для протестантів спосіб самоусвідомлення: вивчення Біблії у 10 років, утиски родини в антигуманній тоталітарній радянщині. Самовизначення було особистою справою, наслідком особистісного досвідного шляху, персональним способом статись собою: вивчення Біблії, розрив з традицією, пошук життєвих орієнтирів, персональний релігійний досвід. Релігійний особистий досвід підштовхує до зрілого свідомого вибору через критичну переоцінку зокрема і традиції.
  2. Відповідальність зріє поступово – спершу за себе, за родину, за мале коло. Персональну відповідальність за більший темпорально-суспільний локус дійсності, у якому визначається особа, відчув під час Майдану (Революція Гідності 2013-2014рр.). До цього моменту було відчуття життя у світі, де хтось за тебе визначає сценарій, а ти просто рухаєшся у заданому  коридорі встановлених можливостей. Це заданість не лише Божественним, але і чисто земними факторами, які, видається, не залежать від людини.
  3. Майдан став переломним моментом в усвідомленні себе суб’єктом, відповідальним за життя в усіх його вимірах. Майдан – як іспит на здатність бути суб’єктом, відповідальним за власну життєдіяльність та цілу дійсність з усіма, навіть напряму незалежними від людини, факторами. Майдан як кайрос. Як розплата та відкриття сенсу життя, як потреба внутрішньої зміни особистості для можливості суспільних змін. Усвідомлення того, що ти не можеш дати нічого суспільству,якщо в персональному вимірі не змінюєшся. Тому це був кайрос не тільки громадянський, суспільний, політичний, а був також глибоко персональний, екзистенційний кайрос.

Друге питання, яке ми обговорили, стосувалось власне протестантського способу самоусвідомлення.

  1. Протестантизм сам про себе заявляє, що це не номінальна віра, а віра глибоко усвідомлена персональна і відповідальна.  Немає визначеної ідентичності за належністю через народження (до певного народу, традиції, церкви). Ти маєш сам у персональний спосіб визначитись з Богом. Персональний безпосередній зв’язок з Господом є акцентованим у протестантизмі. Звідси хрищення у зрілому віці. Людина долучається до громади як свідомий, відповідальний член. Розуміючи, що перебувають у переважно православній традиції, українські протестанти шанують православ’я як традицію. Але сприймають православних здебільшого як номінальні спільноти. Бути належним до традиції та бути християнином – відмінні підходи.
  2. Протестантизм  в Україні також поліконфесійний. Взаємодія між протестантськими конфесіями у амплітуді від розуміння необхідності релігійної свободи для усіх (терпимість, толерантність), до тісної співпраці в питаннях суспільної моралі, благодійності, захисту релігійної свободи (взаємодія).

Протестантизм в Україні принципово різний і ця різноманітність є важливим чинником українського релігійного та громадяського життя. Бо тут формується модель мирного співіснування різних конфесій – різних суб’єктів, що може стати дієвою парадигмою взаємодії і для всього українського суспільства.

Мета взаємодії:

1)      Утвердження християнських цінностей

2)      Життєвий прагматизм.

3)      Місійність.

Хоч спасіння є дуже персональною справою, більшість християн живе в номінальному форматі. Тож протестанти турбуються, аби всі усвідомили персональний характер євангельського виклику. Колективно, разом з кимось, за спиною традиції ми не можемо спастись. Лише звертаючись до Бога, регламентуючи своє життя Біблією, через особисте покаяння, входження до церковної спільноти та практику побожного життя людина отримує шанс на спасіння.

Наступне питання стосувалось характеру протестантизму як глобального тренду.

  1. Протестантизм не поставав якимось винятковим  феноменом чи окремим історичним чинником, а був частиною доби з врахуванням її трендів. Модерн, як ми його знаємо, поставав разом і під впливом Протестантизму. Протестантизм вплетений у цивілізаційну тканину життя, культурного розвитку, економічного прогресу. Скрізь знаходимо сліди протестантизму, адже найперше, що дав протестантизм – оновлену християнську картину світу. На фундаменті цієї картини актуалізувався і науковий та технічний прогрес, економічний, суспільний, політичний розвиток. Якісно новий характер відносин між людиною та Богом, між людьми, відношення до  праці та матеріального. Спасіння відбувається в епіцентрі нашого життя. Знімається дихотомія матеріального та духовного, майбутнє  відкривається  в теперішньому земному. Це – нова візія світу і свого місця у світі, що благословила життя у його цілісності.
  2. З персонального особистісного релігійного досвіду та нової візії, в основі якої Біблійний фундамент, починаються і суспільні трансформації: «На цьому стою, і не можу інакше. І нехай Бог мені допоможе». Людина, що має такий потужний духовний фундамент власної свідомості, здатна розкрити в житті власний потенціал, сформулювати високі і міцні проекти і в релігії, і в культурі, реалізувати їх і в економіці, і в політиці.
  3. Україна сьогодні ще має шанс показати приклад світові, як розкрити свій внутрішній потенціал і запропонувати людству власні, фундовані на духовних цінностях, розбудовані на здоровій візії власної місії у світі, моделі виходу із загальної цивілізаційної кризи.  Перебуваємо у локусі власного кайросу. Переосмислити, переформатувати себе, реформуватись зсередини і запропонувати світові власну дієву ефективну модель. Але маємо дуже мало часу до того, як вікно можливостей закриється.

Пропозиції від протестантів для України у справі її реформації: 1) можливість застосування такої віри, яка рухає гори, змінює світ, віри, опертої на християнські цінності та Біблійні істини; 2) у світлі Божого Слова, регламентуючи усе своє життя Біблійними істинами боротись з гріхом і долати свій гріх щодня; 3) звідси випливає нова етика праці – по-новому осмислити світ і свою працю, своє покликання у світі як те, до чого Бог тебе покликав, все, що робиш – не лише для себе, чи ближнього, але для Господа.

Як ми можемо дари свої конвертувати в нову якість суспільства, нову якість культури, в майбутнє, в нову якість духовної солідарності? Зараз Україна переживає свій кайрос. І є лише один ресурс, який може стати міцним фундаментом для розбудови майбутнього – християнська традиція. Втілення християнських цінностей в житті кожного трансформує світ. Треба, щоб християнська традиція ожила. І тут є місце для кожного дієвого й свідомого християнина.

Також обговорили контекстуальність християнства, означили, що вона може мати як позитивні, так і негативні наслідки.

Дійшли висновку, що Україна потребує на власний варіант духовно-світоглядної, релігійно-громадянської Реформації, яка має стати новим поштовхом для розвитку і глобального людства, запропонувавши такі взірці взаємодії ціннісновмотивованих персон, на основі яких відкривається шлях у якісно нове майбутнє.

З подякою за інтелектуальну та практичнозорієнтовану розмову з глибокими теологічними міркуваннями пану Михайлу Черенкову. Із розмови з Михайлом Черенковим розпочали діалог "Реформація по-українськи", до якого запрошуємо долучатись і інших християн.

За сприяння в реалізації проекту дякую Стельмащуку Юрію Івановичу. За підготовку передачі та наданий майданчик для спілкування - колективу каналу "Харченко, продакшн ТБ-7" Леоніду Харченку, Вікторії Сороці.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
1комментариев

Комментарии

добавить коментарий 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные посетители Войти