Блоги

Блог Павла Павленка

ПАВЛЕНКО Павло Юрійович – доктор філософських наук, провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
  • Українське релігієзнавство під загрозою знищення (несвятковий текст до 100-річчя Національної академії наук України)

    Нас, українських академічних релігієзнавців, непокоять “реформаційні” заходи Міністерства освіти і науки України (МОН), оскільки ті спрямовані не на подальший розвій української академічної науки, на її подальше утвердження, а більше походять на диверсію, злочин проти неї. Ми, українські академічні релігієзнавці, не проти, а навпаки — “за” реформи у науковій сфері, за її інтеграцію у світовий науковий простір, оскільки бачимо, як вона відстає від західних стандартів, як вона старіє. Однак водночас ми проти того, щоб під виглядом реформ, насправді відбувалась тотальна зачистка української академічної наукової спільноти, в якій нівелюється специфіка різних сфер наукового знання, а відтак можуть загинути не лише цілі наукові колективи — флагмани наукових галузей, а наукові школи, багатолітні наукові традиції, щезнути результати наукових досліджень, досягнення, здобутки. Наразі, якщо й хтось реально заходився знищити в Україні академічну науку, то Міністерство освіти і науки є інструментом цього знищення. Нас водночас турбує і та повна байдужість керівництва НАНУ, яке своєю апатією, самоізолюванням у Президії НАНУ, тим само тільки потурає справі МОН із знищення академічної науки в Україні. Хотілося б вірити, що 100-річчя Української академії наук не ознаменує її кінець, не буде останнім!

    25 мая 2018, 11:12 | 

  • Мечислав Мокшицький як дзеркало польського шовінізму в Україні

    В інтерв'ю польському тижневику “Niedziela” (21/2017) Львівський архієпископ-митрополит Римо-Католицької Церкви Мечислав Мокшицький зауважив, що на українському народі лежить гріх “геноциду поляків” і допоки він (народ) не очиститься від цього гріха — не визнає свою провину перед польським народом, доти у нього не буде благословення і не настане мир.1 Владика, зв'язуючи воєдино “гріх геноциду” і війну на Донбасі, у такий спосіб прагне доводити, що ця війна є наслідком невизнаної українцями провини перед поляками за Волинську трагедію 1943 р. (чи, як її називають у Польщі, Волинську різню), а тому її (війну) слід розглядати передусім метафізично — як Боже знання, як покарання всього українського народу за цю провину.

    2 июня 2017, 17:59 | 

  • Закритий формат електронних документів — ще один зашморг для української науки

    Сьогодні комп'ютер — це більше, ніж друкарська машинка — це і власний секретар-референт, і бібліотекар, і редактор, і друкар, і засіб спілкування, й інструмент входження у медійний простір. Вибір ПЗ стосується всіх, хто нині навчається у школі чи виші, є аспірантом чи докторантом, хто пише реферати, курсові чи дипломні роботи, видруковує статті, працює над дисертацією і прагне успішно її захистити, готує до друку власну монографію, хто бере участь у роботі конференцій, у тому числі й з релігійної чи релігієзнавчої тематики. Між тим, в Україні чи не національним стандартом виступає залежний від комерційних (платних) продуктів компанії Microsoft закритий формат. Ця ганебна ситуація допоки залишається незмінною. Але вихід є: популяризація вільного формату ODF, ставка на вільне програмне забезпечення. Чим більше людей в Україні будуть користуватись вільними системами, програмами, а відтак відкритими стандартами, тим швидше ці стандарти стануть загальновживаними, а, отже, будуть скоріше ухвалені як національний (чи державний) стандарт.

    5 апреля 2017, 22:51 | 

  • “А віз і нині там” (або “Ще раз про патріарший статус УГКЦ”)

    Ватикан зацікавлений у пригнічуванні діяльності УГКЦ в Україні і головне — в утиску її права мати свій Патріархат. Саме останнє виступало й буде виступати фактором утримання цієї Церкви, так би мовити, у “потрібному” для Ватикану руслі, а значить — давати змогу завжди “вигідно” виглядати перед Москвою. Постійне відтермінування на невизначений час справи надання патріаршого статусу УГКЦ — це саме той “дієвий” інструмент, яким керується Ватикан у відносинах із Московським Патріархатом, отримуючи за це від останнього гарантії на поширення й існування Римо-Католицької Церкви на його “канонічній території”.

    1 февраля 2017, 13:22 | 

  • Московське православ’я на службі Кремля

    Періодика і біляцерковні інституції УПЦ МП як інструменти зросійщення й сепаратизації України.

    4 октября 2016, 23:30 |