Про святкування Різдва 25 грудня

16 ноября 2017, 11:26 | Блоги | Блог Дмитрия Горевого | 3 |   | Код для блога |  | 

 

Сьогодні Верховна Рада України прийняла законопроект № 5496, яким встановлюється вихідний день 25 грудня, коли християни, які живуть за григоріанським календарем, святкують Різдво Христове. В мережі вже почали поширювати чутки і фейкову інформацію щодо цього питання. Пропоную деякі пояснення щодо нового вихідного дня.

1. Не буває католицького, православного чи протестанстького Різдва. Є одне Різдво Ісуса Христа, яке всім світом святкується 25 грудня. Річ у тім, що у деяких християн 25 грудня припадає на теперішнє 7 січня. Це церкви, які живуть старим стилем (юліанським календарем). Більшість християнського світу, римо-католики та протестанти Європи та США, живе за григоріанським календарем. Серед православних церков більшість (9 з 14) користуються григоріанським календарем, а тому святкують Різдво 25 грудня. Виключення становлять: Російська, Польська, Єрусалимська, Сербська та Грузинська церкви. Ці церкви святкують Різдво за старим стилем, тобто 7 січня.

2. Український Парламент цим законом висловив свою повагу праву релігійних організацій на самостійність у віроповчальних та догматичних питаннях, а тому всі інсинуації, що начеб то влада збирається нав’язувати церквам дати чи спосіб святкування релігійних свят – не відповідають дійсності.

3. Таким чином Верховна Рада України демонструє, що вона реально піклується про можливість максимальної реалізації прав і свобод своїх громадян, а тому дає можливість громадянам України вільно дотримуватись своїх релігійних переконань. Відтак сотні тисяч римо-католиків, лютеран, реформатів отримають можливість мати вихідний день у відповідності до їх церковних традицій.

4. Питання чи переходити віруючим на новий календар залишається виключно в компетенції релігійних організацій. Церкви мають самі вирішити для себе це питання. Окремі заяви деяких народних обранців про те, що спочатку треба звернутися до церков, щоби вони змінили свої календарі грубо суперечать українському законодавству. Згідно Конституції церква і релігійні організації відділені від Держави, а відтак остання не має права втручатись у їхнє внутрішнє життя. Так само і Законом України «Про свободу совісті і релігійні організації» гарантується повага та невтручання у догматичні та віро повчальні питання. Таким чином Парламент не тільки не повинен, але й не має права вимагати від церков змінити власні богослужбові традиції.

5. Офіційний вихідний день 25 грудня це важливий фактор консолідації. Це питання не роз`єднує, як кажуть деякі опоненти цього законопроекту, а навпаки об`єднує українців різних релігійних традицій, а також українців з іншими європейськими націями. Встановлення вихідного дня для Різдва Христового за григоріанським календарем є цілком логічним в контексті Європейської інтеграції. 

Система Orphus
Рейтинг
0
1
3комментариев

Комментарии

добавить коментарий 
  • velovs@ukr.net | 16 ноября 2017, 16:44
    Комментировать комментарий

    "Це питання не роз`єднує, як кажуть деякі опоненти цього законопроекту, а навпаки: об`єднує українців різних релігійних традицій, а також українців з іншими європейськими націями." І не тільки, власне, з європейськими. А й народами Північної та Латинскої Америки і Австралії та Нової Зеландії. А також і з тими багатьма десятками й сотнями мільйонів християн (серед яких величезна кількість - неофітів), котрі нині мешкають і в Африці та Азії і Океанії.

    • velovs@ukr.net | 18 ноября 2017, 11:50
      Комментировать комментарий

      Більше того: таке "ПОДВІЙНЕ" - і саме ОФІЦІЙНЕ - святкування в Україні Різдва Христового направду є промислом і дією Святого Духа, яке, по суті, наближає нас до омріяної єдності християн. Тим паче, що ІСТОРИЧНО - впродовж, принаймні, цілих шести століть по св.-Володимировому хрещенні Русі-України наша вітчизняна Київська Церква – і навіть після й попри Велику схизму 1054 р. – зберігала певну духовно-еклезіальну поставу (тоді ще) єдиної Вселенської Христової Церкви І тисячоліття. Тобто, єдності, соборності і сопричастя, а також рівноправності та рівнозначності у справі зцілення і спасіння людства обох основних – у тій порі – богословсько-літургійних обрядів: східного (візантійського) і західного (латинського). При цьому, будучи засадничо закоріненою у східнохристиянській обрядовості й духовності, прагнула й практично старалась гармонійно збалансовувати та з'єднувати і синтезувати, взаємодоповнюючи і взаємозбагачуючи та плекаючи кращі й передові християнські традиції і досвід, набутки, новації й реформи (у т. ч., приміром, соборноправність, створення навколоцерковних братств та шкіл при них тощо) Сходу і Заходу. Того християнського Заходу, котрий, у свою чергу, починаючи від першої половини ХVI ст. і далі, також втратив свою попередню еклезіальну та теологічно-літургійну цілісність і однобарвність. І лише тоді, коли у нашій – до того (фактично) майже самостійній – вітчизняній Церкві більшістю її ієрархії наприкінці ХVІ ст. цей міжконфесійний баланс і рівновага були однобічно й доволі швидко, без урахування думки численних опонентів, кардинально «перезавантажені» на користь найпотужнішого з протиборствуючих світових конфесійно-церковних центрів (Рима), стався отой прикрий, драматичний - постберестейський розкол всередині вже русько-українського християнства («Русь нищить Русь»). Котрий практично й досить скоро унеможливив подальше повноцінне виконання ним тієї його благотворної «екуменічної» місії. А надто після жорстоко-кривавої - нещадно-антикатолицької Хмельниччини та, відповідно, ординського - поетапного (крок за кроком, частина за частиною) - «поглинання» України та її Церкви Христової хижою Московською імперією. Того варварсько-вандалічного й трагічного "поглинання", котре затяглося аж до середини ХХ ст. І ось тепер, як виглядає, ті давні - "екуменічні" місія і призначення України та її "київського християнства" - в т. ч. і через це офіційне святкування Христового Різдва в нашій незалежній державі ДВІЧІ тощо - поволі повертаються і знову утверджуються! І слава Богу!

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные посетители Войти