Блоги

Блог о. Петра Балога

Священик-домініканець, викладач Інституту Релігійних Наук у Києві, душпастир у Львові
  • ВОДА ЯК СИМВОЛ ВІДРОДЖЕННЯ

    Свята вода – це образ очищення і відродження у Христі та завдяки Христу, це образ отримання Його Духа, це образ смерті для світу і життя для Христа. Це реальні дійсності, а не магічні, всі вони стають ефективні і дійсно дають таке очищення і відродження, коли людина вірить у цю відновлювальну дію Христа. Вода очищує чи освячує не автоматично чи магічно, але динамічно і сакраментально, тобто «таїнственно», а цим Таїнством є Христос.

    18 января 2018, 13:58 | 

  • БОГОЯВЛЕННЯ, ПОКЛОНІННЯ ВОЛХВІВ, РІЗДВО ТА ЇХНЄ ЗНАЧЕННЯ

    Кожного року ми святкуємо Різдво, потім Богоявлення, переживаємо ті самі фрагменти, здавалося б – нічого не змінюється, все повторюється. Та все ж кожен рік накладає свої особливості, досвід. Безумовно, щороку нам могло б видаватися, що це Різдво нічим не відрізняється від попереднього. Але навіщо Церква повторює для нас цикл свят? Щоб по-новому осмислити ці події. Наприклад, ми щодня промовляємо ті ж слова, що й завжди, іншим особам: «як справи?», «добрий день» тощо. Так само християни щоденно повторюють у молитві одні й ті ж слова – «Отче наш», «в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа», «Господи, помилуй».

    12 января 2018, 12:02 | 

  • РІЗДВЯНІ СВЯТА: ЇХ БУТТЄВИЙ ТА СУСПІЛЬНИЙ ВИМІРИ ДЛЯ УКРАЇНИ

    Сьогодні Різдво в Україні часто має значення традиційне, народне, подеколи фольклорне. Традиція різдвяної вечері з 12-ох пісних страв типова для слов’ян – її майже нема у романських, германських чи скандинавських народів. Багато традицій та обрядів Святвечору перейшли до християнства з язичництва: обряди, пов’язані з кутею, ворожіння, дідухи («духи дідів»), різні прикмети тощо. На протязі віків Церква пробувала надавати цим традиціям християнський вимір

    8 января 2018, 16:11 | 

  • КАНОНИ І ЛЮБОВ

    Навіть якщо бракує любові ближнього і милосердя до нього, то можна було б хоча б не нехтувати своїми канонами, які передбачають ситуації, подібні як в Запоріжжі. Коротко кажучи, «не знав і забув», або як написав один «митрофорний проффесор» з Запоріжжя «Не отпевали и отпевать не будем!»... А все тому, що «недовчилися і вчитися не будемо»...

    7 января 2018, 21:22 | 

  • ВТІЛЕНЕ СЛОВО ПОСЕРЕД НАС

    Марія народжує Того, який показав нам Отця. Бог трансцендентний, повністю відмінний від усякого створіння і Якого, з огляду на Його природу, неможливо побачити, почути, доторкнутися, відчути, зрозуміти Його суть, осягнути розумом. Коли деяким пророкам і святим до приходу на світ Христа вдавалося почути голос Божий, це було можливе лише за допомогою Логосу, за посередництвом Слова Божого, яке Святий Дух доносив до вибраної людини, до людського розуму і серця, і ця людина могла в певній мірі передати це Боже Слово людською мовою. Так з’явилося Святе Письмо. Якщо десь в Старому Завіті з’являється комусь Бог (теофанія), то це той самий Логос, Син Божий, який діє у світі, і частково, наскільки лише здібна сприйняти людська природа, показує Божество.

    25 декабря 2017, 18:23 | 

  • ХРИСТИЯНИН І МИЛОСТИНЯ

    Любов і милосердя завжди мають бути конкретними. Не можна любити «людей у всьому світі», чи «бідних дітей Африки», конкретно яких ми ніколи в житті не бачили, чи про яких навіть не чули. Християнська любов є тут і тепер по відношенню до конкретної людини з конкретними проблемами. Якщо треба проявити цю любов і милосердя на відстані, то відстань теж не повинна нівелювати конкретність і дійсну потребу у нашій допомозі.

    18 декабря 2017, 22:28 | 

  • ПРО «ОТЧЕ НАШ» З ІНШОЇ СТОРОНИ

    У версії Євангеліста Матея маємо справу з одним з перших богословських тлумачень слів Христа про молитву до Отця, в поєднанні з цими ж словами. Більш-менш оригінальна версія слів Христа – це у Луки. Чи таким чином не належить називати версію Матея «Молитвою Господньою», а лише коротшу версію Луки? Зовсім ні. Матеріальна точність не є в даному випадку важливою для віри – в даному випадку навіть підходять слова Апостола Павла «літера вбиває, дух животворить» (2 Кор 3, 6).

    17 декабря 2017, 11:55 | 

  • АПОСТОЛ АНДРІЙ І КИЇВ: ТРОХИ ІСТОРІЇ

    Щодо присутності Апостола Андрія на теренах майбутньої Русі, в тому теж, на місці майбутніх міст Києва та Новгорода, і про конкретну діяльність на цих теренах, вперше описується в «Повісті минулих літ», написаної нібито в першій половині ХІІ-го століття київським ченцем Нестором. Щоправда, багато науковців, як істориків, так і літературознавців, сумніваються в оригінальності цього твору. Скоріше за все, твір являється компіляцією різних менших історій, «зшитих» пізніше в одну «Повість».

    12 декабря 2017, 18:09 | 

  • БОГ – ВІН ЧИ НЕ ВІН?

    Приписувати Богу людські якості некоректно. Це називається «антропоморфізм», тобто вчинення Бога подібним людині. Так, Бог дійсно ані чоловік, ані жінка. Він понад цим. Але це ми – чоловіки і жінки, та іменуємо непізнавального та Таємничого Бога, який є Особою, згідно з нашим здоровим глуздом і в рамках наших понять. Не говорячи вже про Боже Об'явлення.

    25 ноября 2017, 17:50 | 

  • СИЛЬМАРИЛІОН, ВОЛОДАР ПЕРСТЕНІВ І ДОГМАТИКА

    Міф – це розповідь, в якій укритий певен сенс. Якщо елементи міфу найчастіше і видумані, то укритий глибокий сенс найчастіше має місце в реальності. Один з найбільших релігієзнавців ХХ-го століття Мірче Еліаде у своїй книзі «Аспекти міфу» давав визначення міфу як «дійсної, реальної події», сакральної, значимої і яка слугує за приклад для наслідування. Міф доносить людині певну мудрість і певну правду. Якщо людина не в змозі піти глибше, до суті, а зупиниться лише на зовнішніх елементах, тоді потрактує міф як казку, а всю історію, як таку «якої не існує в реальності». Натомість таємницю Бога чи Його дії навряд чи можна у якийсь спосіб описати прямо, звичними для нас методами чи жанрами, що описують реальність.

    23 ноября 2017, 10:15 |