Блоги

Блог о. Петра Балога

Священик-домініканець, викладач Інституту Релігійних Наук у Києві, душпастир у Львові
  • АВТОКЕФАЛІЯ І БРАТЕРСЬКА ЛЮБОВ

    Можна отримати автокефалію і стати «канонічним», але це не є остаточна ціль. Якщо після цього серед українських Церков буде ворожнеча, буде гординя («бо ви нам, легітимним, вже не потрібні»), то яка користь від автокефалії у світлі Євангелія? «Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?» (Мк 8, 36).

    19 апреля 2018, 12:06 | 

  • ТЕОЛОГІЯ ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТА

    Воскресіння Христа, яке з одного боку сталося в історії, тобто в часі і просторі, а з другого боку – перевищує границі як часу, так і простору, не належить до минулого, воно належить до «тепер», тобто є актуальним і дієвим для світу постійно, чи то до Воскресіння, чи то після. Христос «тепер» помирає для мене на хресті, і Христос «тепер» Воскресає для мене з мертвих. Це «тепер» особливо стає видимим підчас служіння Євхаристії, під час якої не повторюється жертви та Воскресіння Христа, але актуалізується єдина жертва і єдине Воскресіння Спасителя для людей у кожному часі і у кожному місці.

    8 апреля 2018, 00:44 | 

  • ПЛАЩАНИЦЯ У ЛЬВОВІ

    Велика Страсна П'ятниця у Львові знаменується, між іншим, участю у Єрусалимській Утрені, яка зазвичай служиться вечером, під час якої, а властиво – після якої, теж цілується виставлена на тетраподі перед іконостасом Плащаниця. Черги довгі майже у кожному храмі, що в центрі Львова. Деякі, щоправда, не беруть участі у Богослужінні, лише приходять поцілувати Плащаницю. Часом треба постояти хвилин 15-20 або і більше.

    7 апреля 2018, 01:14 | 

  • СТРАЖДАННЯ У СВІТІ

    Навіть якщо людина має віру у Христа, це не обов’язково автоматично означає бачити сенс страждань. Часто це питання і у віруючих залишається без відповіді. Особливо, коли страждання чи смерть взагалі не мають пояснення чи не є приводом якогось навернення, зміни поганого способу життя на хороший чи ще якихось позитивних моментів. Єдине, що людина може, і до чого заохочує Новий Завіт – це жертвувати свої страждання Христу. Не у всіх віруючих це виходить, особливо з огляду на контекст, обставини чи інтенсивність власних страждань.

    6 апреля 2018, 12:47 | 

  • ЮДА ІСКАРІОТ: АПОСТОЛ ЧИ ЗРАДНИК?

    Майже всі ми подібні до Юди: нас теж вибрав Бог, щоб ми були святі, Христос за нас теж молився, як і за Юду, теж нас освятив у Хрещенні, як колись посвятив Юду бути Апостолом, Христос помер на хресті за наші гріхи, подібно як і за гріхи Юди, Христос взяв на себе ці гріхи, щоб їх стерти, а нас відкупити. І завжди, коли ми, оті вибрані і освячені Христом, вважаємо, що Христос слабкий, що Його спосіб дії у світі не зовсім коректний, що належало б більш конкретно боротися зі злом у світі, з ворогами Христа, і взагалі з гріхом, коли прагнемо дещо «підрихтувати» Божу справу на людський спосіб – отоді власне ми стаємо зрадниками Христа і перестаємо бути Його вірними учнями.

    3 апреля 2018, 20:05 | 

  • ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР У ІТАЛІЇ: ТРАДИЦІЯ І ТРАДИЦІЇ

    Багатолітню «традицію», до якої вже всі призвичаїлися і не уявляють собі нічого іншого, можна за один вечір змінити, якщо розумно все пояснити. Особливо, коли «Традиція», тобто причастя під двома видами, має замінити «традицію».

    31 марта 2018, 00:31 | 

  • ПАПА ФРАНЦИСК І ТРАДИЦІЯ

    Папа Франциск, проводячи реформи Церкви, прагне щоб вона, Церква, ставала все більш як той самарянин, що похилився над невідомим побитим, а не була як той левіт чи священик, що пройшли повз, бо напевно поспішали на Службу. Папа прагне, щоб Євангеліє стало центром життя Церкви, а не було десь ніби то в Церкві, ніби то проголошуване, проте не в серці Церкви, а десь далеко в одному з її кутків. Або на п’єдесталі, як щось недосяжне і далеке. Церква, на думку Франциска, це та, яка служить, причому дослівно, а не переносно, як це часто має місце у світі з тими, кого ми називаємо «державними службовцями». Папа добре пам’ятає про слова Христа, цитовані вже вище: «Не так воно хай буде між вами» (Мк 10, 43).

    29 марта 2018, 21:15 | 

  • РЕЛІГІЯ І ДІТИ

    Священикам варто організовувати при парафіях чи при храмах «катехези для дорослих». Так, це важче, аніж катехизація дітей, проте це ефективніше. Натомість батьки-християни повинні відкинути цю спокусу, що хтось інший, аніж вони самі передадуть живу віру своїм дітям. І не тільки передадуть, але й зроблять все, щоб дитина, коли підросте, цю віру не втратила. А для цього дитина повинна крім теорії побачити ще й приклад християнського життя у своїй родині.

    27 марта 2018, 21:31 | 

  • ТОМАС КРАНМЕР – МУЧЕНИК ЗА ВІРУ?

    Важко однозначно оцінити життя і діяльність Томаса Кранмера. Для протестантів він реформатор і мученик за віру. Для католиків він той, хто значно причинився до гріха розколу і втрати єдності Церкви. Були у його житті славні моменти, були і слабкі. Зрештою, як у кожної людини. Тим не менше, у літургійному календарі Англіканської Церкви 21 березня згадується «мученик і реформатор» Томас Кранмер.

    22 марта 2018, 18:04 | 

  • ЗАМКНУТЕ КОЛО НАСИЛЛЯ?

    Жінка інстинктивно прагне мати другу половину сильною, яка буде опорою родини, на яку можна покластися. Звичайно, ні про яке насилля від цієї «сильної половини» жодна жінка не мріє. Ідіотське прислів’я «Б’є, значить любить» – це не з наших широт. Але, палиця має два кінці: сильний і вольовий – це теж чоловік з підвищеною кількістю тестостерону та натуральної чоловічої агресії, які допомагають цьому чоловікові дертися вгору через життєві затори. І час від часу ця агресія виливається не назовні, а всередині родини.

    19 марта 2018, 11:07 |