Різні бувають страждання, і це при наявності одних і тих самих ран, залежно від наміру і способу боротьби! Різні бувають жертви, принесені в скарбницею свободи, залежно від спроможності жертводавця. Христос говорив, що вдова принесла більше, ніж заможний, бо принесла усе що мала.

Хто бореться за добру ціль благословенну Богом і власною совістю, хто це робить з відкритим заборолом, нехай розуміє, що «бере участь у Христових муках». Петро це називає «пожежею» і каже, що «вона на пробу», щоб згодом «радіти і веселитись». Цей внутрішній вогонь – це не нищівна сила, а наснага до благословення себе, своїх ближніх і творення нової громади слуг Божих довкола очищеного ядра. Тому таких людей називають «героями», що які гідно пройшли своє випробування і можуть продовжити жити і працювати в мирі.

Зовсім інше страждання і дальше випробування призначене для «душогубців або злочинців», тобто у нашому випадку для тих, що діють під чужим прикриттям, під покровом ночі, чи замкнені в брехні дезінформації, одурманені алкоголем і наркотиками. Незалежно від позиції і відповідальності тієї людини –чи вона тітушка чи смотрящий, найманець чи Беркут, мер чи міністр, президент чи єпископ, лікар чи суддя. Ці люди, на багато більш терпітимуть, бо вони «не коряться Божій благовісті». До їхньої фізичної муки ще додаються викиди совісти, психологічні розлади, які страшніші ніж рани вогнепальної зброї чи тілесні страшні побоїща ісповідників.

Справа не в тому, щоб засудити, показати на когось пальцем, але щоб як пресвітер повчати – схаменіться всі, одні і другі! Бо якщо суд Божий буде грізним для тих, які діють при світлі, то який буде для «тих, хто впрягає в чужі справи, злодіїв», «тих, що з’їдають  доми вдовині»

Потрібно, щоб кожний особисто ставав на молитву перед своїм Сотворителем, щоб роздумував і робив все, що може в даному моменті. Все, означає, те, що робив би Ісус Христос на моєму місці! А саме: щоб світло Боже дійсно осіяло всіх членів нашого суспільства, щоб не було серед нас одних вибраних, а других засуджених, щоб ми всі могли «вдягнутися в покірливість одних супроти других», пам’ятаючи, що «Бог бо гордим противиться, а покірним дає благодать».

Стараймося дорогі браття і сестри, щоб наша молитва була мила Богові, і щоб кожний з нас був благословенний на повноту своєї жертви!

Христос Раждається!