Церкви Украины призвали власти России опомниться и немедленно вывести свои войска из украинской земли

2 марта 2014, 10:26 | Национально религиозные вопросы | 3 |   | Код для блога |  | 

Ряд религиозных лидеров выступил 1 марта с обращением, в котором резко осудил агрессию России против Украины и призвал власти России опомниться и немедленно вывести свои войска из украинской земли.

Они отметили, что все попытки российской пропаганды представить события в Украине как "фашистский переворот" и "победу экстремистов" абсолютно не соответствуют действительности и что в Украине нет притеснений по признаку языка, нации, вероисповедания.

ВРЦw.jpg

ОБРАЩЕНИЕ

Украинских Церквей и религиозных организаций
по поводу иностранной агрессии

Дорогие братья и сестры!

В это трудное время, когда военные подразделения Российской Федерации, нарушая международные и двусторонние соглашения, вошли на суверенную территорию Украины, а Совет Федерации по представлению Президента России дал согласие на применение российских войск в Украине – мы прежде всего призываем всех вас и всех людей доброй воли к солидарности с нами, к молитве об Украине и украинском народе.

Мы призываем власти России опомниться и остановить агрессию против Украины, немедленно вывести свои войска из украинской земли. Вся ответственность перед Богом и перед человечеством за непоправимые последствия дальнейшей эскалации насилия полностью ложится на руководителей России.

В нашем государстве нет притеснений по признаку языка, нации, вероисповедания. Поэтому мы свидетельствуем – все попытки российской пропаганды представить события в Украине как “фашистский переворот” и “победу экстремистов” абсолютно не соответствуют действительности.

Дорогие братья и сестры в России!

Украинский народ имеет только дружеские, братские чувства к русскому народу. Не верьте пропаганде, которая разжигает вражду между нами. Мы хотим и в дальнейшем строить с Россией дружеские, братские отношения – но как суверенное, независимое государство.

Мы обращаемся к международному сообществу, к странам-гарантам безопасности Украины – США и Великобритании, к Европейскому Союзу, в ООН и ОБСЕ: остановите иностранное вторжение в Украину и грубое вмешательство в наши внутренние дела! Подрыв мира и стабильности в Украине грозит разрушить всю современную систему мировой безопасности. Поэтому следует принять все меры, чтобы в Украине не разгорелась война.

Братья и сестры!


Церкви и религиозные организации Украины – с украинским народом. Твердо знаем: Бог не в силе, а в правде. Правда – на стороне украинского народа, поэтому мы победим.

Пусть Господь хранит всех нас!

Обращение подписали:

  • Патриарх Филарет (Денисенко), Предстоятель Украинской Православной Церкви Киевского Патриархата;
  • Верховный архиепископ Святослав (Шевчук), Отец и Глава Украинской Греко-Католической Церкви;
  • Михаил Паночко, старший епископ Церкви христиан веры евангельской Украины;
  • Вячеслав Нестерук, председатель Всеукраинского Союза объединений евангельских христиан-баптистов;
  • Виктор Алексеенко, президент Украинского Унионной Конференции Церкви адвентистов седьмого дня;
  • Вячеслав Горпинчук, епископ Украинской Лютеранской Церкви;
  • Леонид Падун, старший епископ Украинской Христианской Евангельской Церкви;
  • Яков Дов Блайх, Главный раввин Киева и Украины Объединения иудейских религиозных организаций Украины.

1 марта 2014 г.

Обращение обнародовал Институт религиозной свободы.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
3комментариев

Комментарии

добавить коментарий 
  • taran | 22 марта 2014, 18:45
    Комментировать комментарий

    Гідний вихід України з кризового стану. Якщо молитви на Майдані сприяли поваленню президентської влади, а молитви, покликані Зверненням Українських церков і релігійних організацій з приводу іноземної агресії, 1 березня 2014 р., виявилися безсилими задля збереження територіальної цілісності України, то в системі координат християнського релігійного вчення це вказує на Божий промисел, непідвласний національним уявленням про справедливість. Насправді, Майдан був керований суто людськими силами, орієнтованими на зміну влади в Україні. Він активно підтримувався Греко-Католицьким священством, що має релігійний вплив на переважну більшість представників Майдану, витоком із західних областей України. Революційна свідомість Майдану і частини «нової» влади на засадах почитання спадщини Степана Бандери в практичному житті виявились агресивними, морально і фізично насильницькими діями до колишніх можновладців, законодавчою ініціативою неповаги до російськомовного населення та без альтернативністю політики щодо Євросоюзу. В статті Степана Бандери «Перспективи української революції», щобула перший раз друкована в журналі “Визвольна Політика”, Мюнхен, рік вид. І, чч. 9-10, листопад- грудень 1946 р.; частина в тижневику “Шлях Перемоги”, Мюнхен, рік вид. VIII, чч. 1-2 (358-359), з 7. 1. 1961 р. говориться: «…Ідеями і моральним наступом можна досягти і вирвати з рядів режиму лише елементи ідейно і морально вартісні. Але їх там небагато. Головний стовп комуністичної партії і большевицького режиму — це безідейний і аморальний елемент, який знає тільки одно: мати все через необмежену владу, або не бути. На такий елемент, що є стрижнем большевицького режиму й партії, не можна впливати ідейно-моральними вартостями, його можна тільки знищити». Все це відомо людям старшого покоління, що й перейняло страхом значну частину суспільства, як загрозу особистому життю, захистом від якої стало не передбачуване ні церквою, ні Майданом, ні владою, а, в кінцевому рахунку, привело до втрати Криму і політичним протистоянням на Сході і Півдні країни. Прихід до влади способом революційного повалення, а не конституційно визначеним шляхом, був помилкою, як і не усвідомлення, що Росія не визнає влади під прапором політиків - націоналістів минулої Вітчизняної війни, боротьба з якими велася на рівні з фашизмом. Гідний вихід України з кризового стану знаходиться не в «допомозі» Америки і Європи, а на новому рівні індивідуальної і суспільної свідомості, що визначає високий духовний розвиток кожної людини метою і змістом її життя в матеріальному світі. Лише прагнення духовної досконалості невичерпно об’єднує людей та розчиняє будь-які кордони непорозуміння. Це є шлях до справедливості у суспільстві, в чому є очікування людей від влади. Панування приватної власності формує індивідуальний та груповий егоїзм, призводить до соціальної розмежованості людей, що не сприяє духовній єдності в державі. Загальнонародна власність, як основа способу господарювання і відповідної організації життя, за для мети духовного розвитку суспільства, є шляхом еволюційного прогресу, а не помилкою минулого історичного розвитку. Михайло Смоляний, громадянин України.

  • vasyltk | 2 марта 2014, 14:18
    Комментировать комментарий

    Цікаво, а чого 5 колона в особі УПЦМП мовчить? чи дії Росії це те, що вони прагнули останні три місяці чи разом із РПЦ вважають, що це просто миротворча місія якої ось уже двадцять років прагне український народ?

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные посетители Войти

Последние комментарии

  • Fr. Valerii | 17 июня 2019, 12:56

    "Святейшему Патриарху сослужили: Блаженнейший митрополит Киевский и всея Украины Онуфрий ... " -

  • Михаил | 17 июня 2019, 09:08

    А какие могут быть каноничные и юридические наказания от Сирожы Думенко? Ведь "пцу" не имеет канонического признания нигде в Православном мире, кроме Турции от "всеправославного

  • barni | 16 июня 2019, 11:22

    Щодо народження в лісі: здорові батьки, чиста незаймана природа - здорова дитина. А народженим від алкоголіків та сигоретних наркоманів, якими "частує" своїх вірних патріарх, якому

  • Михаил | 15 июня 2019, 23:28

    Для тех, кто в лесу родился, на пень Богу молился, объясняю. Если бы Варфоломей собрал всеправославное совещание с одной повесткой - независимость УПЦ, пригласил бы туда Порошенко, богословов,

  • barni | 15 июня 2019, 17:13

    Пане "Михайле" (чому в лапках, я вже писав - феесбешно-гундяєвський бультерьер ко кликухе "Михаил"). 1. Владика Філарет - біль і гордість Української Православної церкви

Популярные статьи месяца