Це цікава дурка, яку Юраш показує як:"... 30 січня також було зареєстровано нову Церкву і її Статут, який був прийнятий на Соборі 15 грудня 2018 року. А також статут самої Київської митрополії УПЦ (ПЦУ)" В чому конкретно дурка з цими реєстраціями? Цим самим держава і церква намагаються ліквідувати іншу, попередню дурку – т.з. двійну реєстрацію. Яка була її мета? В релігійному законі є зазначено, що держава і чиновники поважають внутрішні установи реліг.організацій. Що це значить – ніхто не розуміє і це не помішало законодавцю в тому ж релігійному законі показати місту і світу(городу і міру) українські християнські церкви як зібрання самостійних юросіб зі своїми статутами які можуть «ходити» тУди-сЮди. По канонам (внутрішнім установам) так не є і на реєстрацію парафії приходять з типовими статутами, які затверджує єпархія. Тобто це протирічить суті цивільного статуту, самому цивільному праву, згідно якого самостійність юрособи абсолютна і на її волю не може впливати воля іншої юридичної чи фізичної особи. Тому і для того, щоб продемонструвати цю «повагу» до канонів, була зліплена ця подвійна реєстрація. При першій реєстрації подається пакет документів, серед яких є і документ виданий єпархією, який підтверджує канонічну підлеглість парафії. А вже при другій реєстрації, яка вводить парафію в Реєстр, такий документ недопустимий. Тобто, реєстраційний закон є частиною цивільного права, він універсальний для всіх юросіб і виходить з абсолютної незалежності юрособи. В принципі український законодавець, при існуючій місцями придуркуватості і нашого цивільного права, міг би і це «обійти». І не такі фордибелі ми бачили від нього. Але це вже було небезпечно, така дурка могла б тягнути і інші. Ну а законодавець хоч і придуркуватий, але загрозу власній шкірі відчуває. Якби таку канонічну підлеглість ввели в реєстраційний закон, автоматично виникало наступне питання – а що робити з парафіями, яких по можливій течії подій церква сама виключила б з тієї «підлеглості»? Ліквідовувати? На якій цивільній основі? Втім я може і перебільшую те почуття самозахисту у нардепів і все більш прозаїчно. Розуміння релігійного законодавства, як і багато чого іншого, у них відсутнє і такі дурки, як в релігійному законі так і в інших, просто консервуються в законодавстві і чекають свого часу. І от мудреці Юраш і Єленській на заміну цій дурці придумали церкву з двома назвами і якби з двома головами. Одна голова - то сама церква з канонічним статутом і друга голова - митрополія чи патріархія, але уже з цивільним статутом. При реєстрації чиновник працює тільки з однією головою, з однією назвою і з одним, цивільним статутом. Той статут уже можна підганяти під світське право, не чіпаючи канонів і першу голову. Такий собі монстр з двома «природами» - церковною і світською. Хочеться назвати його словом, яке набуло популярності в теперішні часи – гібрид. Гібрид церкви, віри, гібрид християнства з корінням в тій симфонії, яка тягнеться від Візантії.