Про що мовчать руїни костелу святого Антонія в Залізцях

Спершу Залізці належали до Кременецького повіту Волинського воєводства, а їхнім власником був Пйотр Сененський (Piotr Sienieński) гербу Дембно. Його донька Ядвіга вийшла заміж за Марціна Каменецького.

Зведення замку у Залізцях на берегах Серету, посеред важкодоступних боліт, пов'язують з йменням подільського воєводи Марціна Каменецького (рік смерті 1531, похований у Вавелі) шляхтича гербу Пілава, польного гетьмана коронного, прадіда Марини Мнішек, дружини самозванця Лжедмитрія І. У XVI-XVIII ст. замок належав родинам магнатів Вишневецьких, Собеських, Потоцьких. Наразі він у плачевному стані.

Колись в південному крилі замку були ворота, а на вході до замку під'ємний міст. По кутах були розташовані багатокутні триповерхові вежі з бійницями. На території замку розміщувались конюшні, зерносховище, пекарня, пральня, комора та склади. На першому поверсі були кімнати господарів, кімнати для гостей, бібліотека, скарбниця, трапезна, замкова каплиця. У кімнатах були білі кахельні печі, а дах був вкритий черепицею.

У Залозецькому замку минули молоді літа князя Яреми Михайла Вишневецького (1612-1651). 1603 року Лжедмитрій з прихильниками тут планували свій похід на Москву. 1649 року замок був зруйнований військом гетьмана Богдана Хмельницького. Згодом його відбудував Дмитро Вишневецький. У XVIII ст. споруда була в кепському стані. 1790 року її придбав Ігнаци Менчинський, камердинер польського короля Станіслава Августа Понятовського (1732-1798), і розмістив тут суконну та килимну фабрику. Пізніше граф Володимир Дідушицький тут варив пиво. За часів І світової війни замок зазнав неабиякої руйнації і відтоді рік за роком перетворювався на руїну. Нині тут геть усе заросло бур'янами. Неподалік — руїни костелу cвятого Антонія.

Спершу залозецькі парафіяни католики брали участь у відправах в костелі міста Підкаменя. Однак його 1511 року майже дощенту зруйнували татари. Відтак Ядвіга Каменецька замислилась над спорудженням костелу cвятого Антонія в Залізцях. Один із її пізніх портретів знаходився в Олеському замку.

Припускають, що найперший костел у Залізцях був дерев’яним, згодом на його місці постав кам’яний, збудований в стилі пізньої готики з елементами ренесансу.

У головнім вівтарі був образ Матері Божої. У каплиці праворуч розміщувався вівтар Пресвятої Трійці з іконою св. Яна Непомука, а в каплиці ліворуч – вівтар розп’ятого Ісуса Христа та ікона св. Антонія Падуанського. Костел освятив єпископ Ян Замойський 1639 року в 4 неділю після П’ятдесятниці.

Метричні записи почали вести з 1654 року. Спершу фіксувалися лише Хрищення і шлюби, а з 1723 року й похорони. Першим серед відомих душпастирів костелу згадується о. Понтанус Вавженець (Pontanus Wawrzeniec).

Один із наступних власників міста магнат Юзеф Потоцький (1673-1751), випускник Станиславівської єзуїтської академії, каштелян краківський та великий коронний гетьман, 1726 року відреставрував костел в стилі бароко.

Коло бічних дверей костелу був розміщений напис польською мовою:

Фундамент заложило панство Каменецьке,
А довершили князі Коребут Вишневецькі,
1639 року освятив ксьондз Замойський, суфраган* Львівський,
Реставрував хоробрий генерал Київський,
Пан Бродів, Збаража і Станиславова,
Другий з роду Геркулеса і Ціцерон у мові,
Котрий має гарне ймення і з роду Потока*,
Не погасне про це слава, й не втомиться око
Аж довіку, сонце згасне, щезаючи в морі,
Але шана дому цього не згасне ніколи.

*суфраган – вікарний єпископ
* Поток – родинне ймення магнатів Потоцьких

Під час пожежі, що сталася в квітні 1857 року, костел зазнав ушкоджень і його відновленням власним коштом 1859 року заопікувався тодішній пробощ залозецький кс. Вінцентій Зелінський. Над великими дверями під хорами розмістили напис з датою пожежі – 7 квітня 1857 року, датою відновлення костелу – 1859, а при вході на хори – напис з іменами похованих в костелі Януша, Александра, Константи Вишневецьких та описом їхніх регалій і здобутків.

У мурованій дзвіниці поруч костелу встановили три дзвони з написами.

На першому:

Da pacem Domine in diebus nostris Anno 1606. Mit Gottes hulfe gos mich gerdt Beningk Zu Dancich Z. X. H. M. S.

На другому:

Laudeteur Jesus Christus. In saecula saeculorum Amen. Honor Dei omnipotentis, laus.... sanctissimorum Patronorum resonet A.D. 1753 Die 10. X. W. T. S. L. P. Z.

На третьому:

Existente A. R. D. Mathia Andrzejowski Praeposito ecclesiae r. 1. Załoscensis A. D. 1840 Fusa per Martinum Stankiewicz (виготовлено Мартіном Станкевичем).

Непоправної шкоди костел зазнав під час Першої та Другої світових воєн. Фактично, храм було знищено цілковито. Його спіткала доля багатьох інших зруйнованих, занедбаних католицьких храмів, що нині розкидані по теренах України, як з рештою і колишніх українських храмів в Польщі.

В криптах костелу святого Антонія були поховані кілька відомих осіб, зокрема – власники міста Залізці: конюший великий коронний (1633–1636 рр.), староста кременецький (з 1629 року) Януш Вишневецький (+1636 р.), його брат Александр та їхній батько князь Костянтин (Константи) Вишневецький (+1641р.) – опікун Яреми Вишневецького, племінник Дмитра «Байди» Вишневецького, а також гетьман Юзеф Потоцький (+1751).

Нині на руїнах колишнього костелу, що з непокритою головою стоїть край неба і доживає віку, влаштовують гнізда птахи, тут панують бур’яни та кущі, а тлінні останки славетних осіб, що покоїлись у його криптах, невідомо де.

Джерела:

• Sadok Barącz, Dzieje klasztoru WW. OO.Dominikanów w Podkamieniu, Tarnopol 1870
• Sadok Barącz, Załoźce, 1889
• Замки та храми України (https://castles.com.ua/)
• Załoźce, Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa,Druk «Wieku», 1895.
• Josephinishe Landesaufnahme 1779-1783