Пожежа на Афоні знищила старовинну обитель Архангела Михаїла
Як повідомив Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини, в результаті пожежі безповоротно загинули ікони та інші святині обителі.
"Ця обитель мала давню історію, якій я присвятив кілька досліджень. Вже на поч. ХІХ ст. тут подвизався старець Назарій, мощі якого після смерті мироточили і благоухали, — розказав дослідник. — Але розквіт обителі Архистратига Михаїла припав на початок ХХ століття, коли її очолив виходець з кубанських козаків, духовний син святого старця Силуана Афонського, старець Євген (Жуков)".
Як розповідає С.Шумило, прийнявши обитель в напівзруйнованому і запущеному вигляді, він заново її відродив, насадив виноградники і оливкові дерева, побудував нові келії і Паракліс (храм). При обителі було 4 десятини землі. Подвизалися в ній до 1914 року близько 20 чоловік братії. При храмі обителі були численні святині. У 1914 р о.Євген ненадовго приїхав на Батьківщину, на Кубань, щоб поховати свою матір. Однак в цей час вибухнула Перша світова війна і він не зміг повернутися на Святу Гору. Змушений був поступити до «козацької» Леб'яжої пустині на Кубані, заснованої колишніми запорозькими козаками і яка була тісно пов'язана зі Святою Горою і "малоросійським" Іллінським скитом на Афоні.
У 1924 р. Патріарх Тихон звів його в сан архимандрита з правом приєднання до Церкви через покаяння кліриків, які ухилились в обновленський розкол. Очільник РПЦ також пропонував йому стати єпископом, але той відмовився.
У 1927 р. о. Євген відмовився визнавати Декларацію митр. Сергія (Страгородського) про лояльність до радянської влади і доєднався до опозиційного церковного руху "Істинно-Православної Церкви" (ІПЦ), яка не визнавала керовану ОГПУ-НКВС Московську патріархію. За це у 1933 р. о. Євген був заарештований за звинуваченням у причетності до антирадянського підпілля і засуджений на 10 років з відбуванням терміну покарання в Кемеровських таборах. В ув'язненні пробув три роки.
В цей час уряд Греції обмінював заарештованих у себе грецьких комуністів на грецьких громадян, заарештованих у СРСР. Скориставшись своїм грецьким громадянством, о. Євген подав клопотання і був радянською владою переданий грецькій стороні, після чого знову повернувся на Афон. Тут сповідник знову очолив обитель Архистратига Михаїла. Незважаючи на хворобу, о. Євген активно листувався з духовними чадами в СРСР та інших країнах. Помер він в 1972 р, на 88 році життя. Після його смерті обитель спорожніла і занепала.
"Довгий час обитель Архангела Михаїла стояла покинутою, від чого почала руйнуватись, позароставши чагарниками і деревами. Свого часу я кілька років намагався розшукати цю обитель посеред дрімучих заростей "пустельної" Капсали, щоб віднайти сліди старця Євгена, який колись допоміг Катакомбній Церкві в СРСР вступити в єднання з Зарубіжною Церквою, — розповідає історик. — Кілька років не виходило її відшукати, адже місцеві отці-старожили з Капсали навіть не знали вже, де вона розташовувалась. В її пошуках мені довелося обійти чимало пустельників, розпитуючи, де вона може бути... Колись дуже славна обитель, де подвизалися кубанські козаки, після смерті останнього її старця в 1972 р. занепала і поступово руйнувалась".
За словами С.Шумила, не так давно за відновлення обителі взявся румунський чернець Гімнасій, який доклав чималих зусиль і коштів до її відбудови. На момент пожежі в обителі він перебував у Румунії. Причини пожежі зараз з'ясовуються поліцією.
