15 липня 2016, 16:29 | Релігієзнавчі студії |  | 

Архиєпископ Палладій: єрарх РПЦ на сторожі “націоналістичних” обрядів

Діяльність архиєпископа РПЦ Палладія (Камінського) (1896-1977) на Львівській кафедрі стала підставою для гострих звинувачень з боку радянської влади у його потуранні греко-католикам, а також у недопущенні скорочення чисельності православних монахів та монастирів у єпархії. Саме це призвело до рішення Синоду, за ініціативою Ради у справах РПЦ по УРСР, про переміщення архиєрея з території України.

7 липня 2016, 15:05 | Релігієзнавчі студії |  | 

«Скошений цвіт». Володимир Барвінський про побут галицького духовенства у ХІХ ст.

В художній літературі лише зрідка можна зустріти образи священиків. В цьому немає нічого дивного: література стала процвітати в ХІХ столітті, після Великої французької революції, коли Церква і релігія карколомно втрачали авторитет у суспільстві. В цьому контексті певним винятком є галицька українська література

30 червня 2016, 12:17 | Релігієзнавчі студії |  | 

Віра супроти системи: як греко-католики вберегли давній монастир за СРСР

Подиву гідними у своїй наполегливості й відвазі опору тоталітарній комуністичній системі були дії вірників Закарпаття на захист греко-католицького монастиря у селі Борóнява біля Хуста. Люди витримували тиск колгоспу, компартії, міліції та інших органів і зберегли свою віру.

24 червня 2016, 13:55 | Матеріали конференцій | 

Православная церковная юрисдикция на территории Украины согласно канонически значимым документам

К православным церковным делам на территориях, входящих в состав международно признанных границ Украины, в разное время имели отношение четыре митрополии Константинопольского патриархата: помимо Киевской, это Угровлахийская, Молдовлахийская и Готфско-Кефайская

24 червня 2016, 13:22 | Матеріали конференцій | 

МІЖРИМ’Я: українське церковне питання і трикутник Київ-Москва-Константинополь

Трикутник цей для України традиційний. «Москва або Константинополь?» — постало питання перед церковними діячами другої половини 17 століття. І так само стоїть воно й сьогодні. Відмінність лише у тому, що тоді йшлося про вибір між перебуванням у складі тої або іншої юрисдикціїї, а сьогодні йдеться про зони або орбіти впливу.

24 червня 2016, 12:52 | Матеріали конференцій | 

Два типи автокефалії – погляд із Константинополя

Співвідношення практики надання автокефалії з традиційною доктриною Пентархії у сучасному православ'ї

24 червня 2016, 12:39 | Матеріали конференцій | 

Взаємовідносини із Вселенською Патріархією в новітній історії УАПЦ

На відміну від інших Православних юрисдикцій України, УАПЦ від початку свого існування в умовах незалежної Української Держави завжди демонструвала і демонструє сьогодні максимальну відкритість до Вселенського Патріархату.

24 червня 2016, 12:23 | Матеріали конференцій | 

Спроби російських пропагандистів фальсифікувати історію: до питання відзначення ювілею «присутності Росії на Афоні»

Керівництвом Російської Федерації вкладаються значні організаційні та фінансові ресурси на підтримку Руської православної церкви, перетворення останньої в цементуючий ідеологічний компонент державної влади.

22 червня 2016, 16:44 | Матеріали конференцій | 

Шляхи до церковної єдності очима архиєпископа Всеволода Майданського

Владика Всеволод Майданський (1927-2007) з 1987 по 1996 роки був першоєрархом Української Православної Церкви в Америці в юрисдикції Константинопольського Патріархату. У 1997 року він сприяв об’єднанню УПЦА та УПЦ в США в одну юрисдикцію. Заради об’єднання він відмовився від предстоятельства та очолив Західну єпархію об’єднаної УПЦ в США в єдності з Константинополем.

16 червня 2016, 10:34 | Матеріали конференцій | 

Участь Константинопольського Патріархату в процесах улікування церковного розділення в Україні

Логіка Константинополя може бути наступна: якщо значна частина православних України не хоче сьогодні належати до Московського патріархату, то чому би не відродити в Україні Митрополію Константинопольського патріархату, який, за словом патріарха Варфоломія, є «патріархатом наднаціональним і надрегіональним» та демонструє свою відкритість до України?

15 червня 2016, 15:21 | Матеріали конференцій | 

Константинопольський патріархат у системі Вселенського православ‘я: проблеми та напрями стратегічного розвитку

В українців не такий багатий вибір у своїй боротьбі за відрив від Московського патріархату. Це, фактично, дорога Київського патріархату, яку проходили чи не більшість нинішніх новоутворених диптихіальних Церков – одноосібне самопроголошення автокефалії і очікування Томосу від Константинополя. Або ж об‘єднання УПЦ КП із більшістю громад УАПЦ та УПЦ МП й очікування Томосу від Константинопольського патріархату.

8 червня 2016, 11:07 | Релігієзнавчі студії |  | 

Видавнича справа і періодика монахів-василіян у контексті їхнього служіння в Канаді: історичний ракурс і сьогодення

В рамках проекту РІСУ про історію українців в Канаді пропонуємо коротко познайомитися з історією видавництва й періодичних видань Канадійської провінції отців василіан.

31 травня 2016, 15:22 | Релігієзнавчі студії | 

Рука, що зависла в повітрі: спроба порозуміння УГКЦ з РПЦ у світлі листування з нагоди 60-ліття Львівського псевдособору 1946 року

Цього року на тлі 70-ліття Львівського псевдособору 1946 року знову актуалізувалася тема православно-греко-католицьких стосунків. Дискусія на цю тему триває вже не одне десятиліття. Численні спроби перевести полеміку в діалог не дали суттєвого результати і нині.

28 травня 2016, 18:24 | Релігієзнавчі студії | 

Права людини, «ортодоксія» і «єресь». Філософсько-релігійний конфлікт інтерпретацій

Впродовж останніх років тема прав людини якось непомітно закріпилася за релігією. І навряд чи правозахисники зможуть знайти надійніше підґрунтя. Документи ніхто не читає, а якщо й читають – не виконують. Щобільше, в межах православної цивілізації вже не працюють посилання на загальні правила і права. Щось подібне, навіть у радикальніший формі, відбувається і в ісламі, тобто в межах тих територій і культур, де іслам претендує на повноту впливу, нівелюючи державу, закон і право.

21 травня 2016, 21:43 | Релігієзнавчі студії | 

За що ми маємо шанувати отця Стефана Качалу

2015 р. виповнилося 200 років від дня народження отця Стефана Качали – одного з найвидатніших галицьких діячів ХІХ ст. Його ім’я присутнє ледь не в кожному підручнику з історії України. Та все ж, у силу багатьох обставин, персона С. Качали є призабутою

10 травня 2016, 13:48 | Релігієзнавчі студії | 

Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»: двадцять п’ять років історії. Частина 2

За період незалежності України законотворчі та законодавчі ініціативи вищих органів державної влади в сфері державно-конфесійного комплексу здійснювалися зокрема щодо розробки нової редакції Закону України «Про свободу совісті та релігійних організацій» та постатейних (точкових) змін до чинного Закону.

22 квітня 2016, 11:08 | Релігієзнавчі студії | 

Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»: двадцять п’ять років історії

23 квітня 2016 року виповнюється двадцять п’ять років від прийняття Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», який є базовим нормативно-правовим актом у сфері забезпечення свободи совісті та відносин держави і релігійних організацій в Україні.

20 квітня 2016, 13:43 | Релігієзнавчі студії | 

Філософія культури та історіографія в світогляді Митрополита Андрея Шептицького

Основну частину його творчої спадщини становлять не поеми чи романи, а пастирські послання, що вельми незручно для дослідників біографій видатних українців.

4 квітня 2016, 10:38 | Релігієзнавчі студії |  | 

Севастіян Сабол – Зореслав: чернець, поет, дослідник

Кожен народ має «загублених» у часі й просторі талановитих своїх дітей, пізнати життя і спадщину яких – настійлива потреба. Одним із таких малознаних українців досі залишається отець Севастіян Сабол, ЧСВВ. Він – знакова постать української історії ХХ століття.

24 лютого 2016, 19:16 | Релігієзнавчі студії | 

Спогади Кирила Студинського: з побуту галицького семінариста кінця ХІХ ст. (ч.6.)

Згадаю ще про останніх двох моїх професорів богословського виділу у Львові д-ра Климентія Сарницького і др. Йосипа Делькевича.