16 червня 2016, 10:34 | Матеріали конференцій | 

Участь Константинопольського Патріархату в процесах улікування церковного розділення в Україні

Логіка Константинополя може бути наступна: якщо значна частина православних України не хоче сьогодні належати до Московського патріархату, то чому би не відродити в Україні Митрополію Константинопольського патріархату, який, за словом патріарха Варфоломія, є «патріархатом наднаціональним і надрегіональним» та демонструє свою відкритість до України?

15 червня 2016, 15:21 | Матеріали конференцій | 

Константинопольський патріархат у системі Вселенського православ‘я: проблеми та напрями стратегічного розвитку

В українців не такий багатий вибір у своїй боротьбі за відрив від Московського патріархату. Це, фактично, дорога Київського патріархату, яку проходили чи не більшість нинішніх новоутворених диптихіальних Церков – одноосібне самопроголошення автокефалії і очікування Томосу від Константинополя. Або ж об‘єднання УПЦ КП із більшістю громад УАПЦ та УПЦ МП й очікування Томосу від Константинопольського патріархату.

8 червня 2016, 11:07 | Релігієзнавчі студії |  | 

Видавнича справа і періодика монахів-василіян у контексті їхнього служіння в Канаді: історичний ракурс і сьогодення

В рамках проекту РІСУ про історію українців в Канаді пропонуємо коротко познайомитися з історією видавництва й періодичних видань Канадійської провінції отців василіан.

31 травня 2016, 15:22 | Релігієзнавчі студії | 

Рука, що зависла в повітрі: спроба порозуміння УГКЦ з РПЦ у світлі листування з нагоди 60-ліття Львівського псевдособору 1946 року

Цього року на тлі 70-ліття Львівського псевдособору 1946 року знову актуалізувалася тема православно-греко-католицьких стосунків. Дискусія на цю тему триває вже не одне десятиліття. Численні спроби перевести полеміку в діалог не дали суттєвого результати і нині.

28 травня 2016, 18:24 | Релігієзнавчі студії | 

Права людини, «ортодоксія» і «єресь». Філософсько-релігійний конфлікт інтерпретацій

Впродовж останніх років тема прав людини якось непомітно закріпилася за релігією. І навряд чи правозахисники зможуть знайти надійніше підґрунтя. Документи ніхто не читає, а якщо й читають – не виконують. Щобільше, в межах православної цивілізації вже не працюють посилання на загальні правила і права. Щось подібне, навіть у радикальніший формі, відбувається і в ісламі, тобто в межах тих територій і культур, де іслам претендує на повноту впливу, нівелюючи державу, закон і право.

21 травня 2016, 21:43 | Релігієзнавчі студії | 

За що ми маємо шанувати отця Стефана Качалу

2015 р. виповнилося 200 років від дня народження отця Стефана Качали – одного з найвидатніших галицьких діячів ХІХ ст. Його ім’я присутнє ледь не в кожному підручнику з історії України. Та все ж, у силу багатьох обставин, персона С. Качали є призабутою

10 травня 2016, 13:48 | Релігієзнавчі студії | 

Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»: двадцять п’ять років історії. Частина 2

За період незалежності України законотворчі та законодавчі ініціативи вищих органів державної влади в сфері державно-конфесійного комплексу здійснювалися зокрема щодо розробки нової редакції Закону України «Про свободу совісті та релігійних організацій» та постатейних (точкових) змін до чинного Закону.

22 квітня 2016, 11:08 | Релігієзнавчі студії | 

Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»: двадцять п’ять років історії

23 квітня 2016 року виповнюється двадцять п’ять років від прийняття Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», який є базовим нормативно-правовим актом у сфері забезпечення свободи совісті та відносин держави і релігійних організацій в Україні.

20 квітня 2016, 13:43 | Релігієзнавчі студії | 

Філософія культури та історіографія в світогляді Митрополита Андрея Шептицького

Основну частину його творчої спадщини становлять не поеми чи романи, а пастирські послання, що вельми незручно для дослідників біографій видатних українців.

4 квітня 2016, 10:38 | Релігієзнавчі студії |  | 

Севастіян Сабол – Зореслав: чернець, поет, дослідник

Кожен народ має «загублених» у часі й просторі талановитих своїх дітей, пізнати життя і спадщину яких – настійлива потреба. Одним із таких малознаних українців досі залишається отець Севастіян Сабол, ЧСВВ. Він – знакова постать української історії ХХ століття.

24 лютого 2016, 19:16 | Релігієзнавчі студії | 

Спогади Кирила Студинського: з побуту галицького семінариста кінця ХІХ ст. (ч.6.)

Згадаю ще про останніх двох моїх професорів богословського виділу у Львові д-ра Климентія Сарницького і др. Йосипа Делькевича.

19 лютого 2016, 09:23 | Релігієзнавчі студії |  | 

Спогади Кирила Студинського: з побуту галицького семінариста кінця ХІХ ст. (ч.5.)

А все ж навіть із псотників виходили зразкові священики. Все ж таки не можна сказати, щоб ці псоти не розстроювали життя в духовній семінарії.

12 лютого 2016, 12:10 | Релігієзнавчі студії |  | 

Спогади Кирила Студинського: з побуту галицького семінариста кінця ХІХ ст. (ч.4.)

Каменем незгоди між питомцями і ректором була «Вареха», що кормила питомців. Звалася вона Гайванович і була вдовою по судді, що вмер рано і залишив її з чотирма дітьми.

4 лютого 2016, 08:11 | Релігієзнавчі студії |  | 

Спогади Кирила Студинського: з побуту галицького семінариста кінця ХІХ ст. (ч.3.)

Як тільки о. Бачинський обняв ректорат, за найважнішу ціль поставив собі довести до нового будинку семінарії. Шефи львівського і віденського будівництва Гавришкевич і Сетті оглянули старий будинок і дораджували добудувати другий поверх коштом 150 тисяч ґульденів.

29 січня 2016, 09:05 | Релігієзнавчі студії |  | 

Спогади Кирила Студинського: з побуту галицького семінариста кінця ХІХ ст. (продовження)

Мені доведеться ще говорити про ректорат львівської духовної семінарії та про моїх професорів в тому самому розділі, а поки-що скажу декілька слів про питомецьке життя національне та про його організацію.

22 січня 2016, 11:48 | Релігієзнавчі студії | 

Спогади Кирила Студинського: з побуту галицького семінариста кінця ХІХ ст.

Ім’я Кирила Студинського (1868-1941) добре відоме особливо історикам літератури та українського національного руху XIX ст. Значно менш відомі пов’язання К.Студинського з Церквою, хоча він належав до знатного священичого роду і вчився у духовній семінарії.

21 грудня 2015, 16:30 | Релігієзнавчі студії | 

Олександр БАРВІНСЬКИЙ: християнин, політик, реаліст

Наступного 2016 року виповниться 100 років з дня смерти видатного галицько-українського діяча Олександра Барвінського – помітної постаті також у контексті історії Церкви. Зауважимо, що наприкінці 1990-х років у Львові було зроблено чимало для повернення його доброго імені. Проте буремні події початку нового століття скерували духовні пріоритети в іншому напрямку, внаслідок чого серед громадськости особа О. Барвінського залишається маловідомою.

28 листопада 2015, 21:57 | Релігієзнавчі студії |  | 

Караїми Галича – історія і спадок призабутої громади

Десятки народів населяють Україну у наші дні, і частина з них вважає цю землю також своєю батьківщиною. Ще десятки народів, котрі вважали землі України рідними, вже зникли. Але є також ті, що перебувають на межі між виживанням і забуттям. В останній групі перебувають нечисленні караїми: народ огузько-кипчацької підгрупи тюркської мовної групи.

30 вересня 2015, 16:15 | Релігієзнавчі студії |  | 

Легенда й історія короля Соломона: з минулого Срібної Землі

Невелике село Кідьош – українською Зміївка – біля Берегового на Закарпатті має понад вісім сотень жителів, серед яких – чудові винороби і ткачі, котрі досі бережуть давні традиції батьківського ремесла. Як не як, а в тисячолітньому минулому цієї оселі на Срібній Землі – Закарпатті, за переказами, залишив свій слід король Соломон. Не ізраїльський, а угорський – син київської княжни, чиє зображення досі можна побачити у Святій Софії Київській.

21 вересня 2015, 12:37 | Релігієзнавчі студії | 

Корабель як символ Церкви в християнській культурі

Чому в українському фольклорі існує образ корабля-храму та особливості конфесійних інтерпретацій образу корабля як символу Християнської Церкви з'ясуємо на прикладах творів образотворчого мистецтва.