Релігієзнавчі студії

  • 20 березня 2017, 16:40 | Релігієзнавчі студії | view photo

    Релігійність Богдана Хмельницького

    Традиційно Богдана Хмельницького в українській (і не лише в українській) літературі розглядають як захисника православ’я. При цьому свідомо чи несвідомо ігнорується ставлення цього козацького вождя до інших релігій. Зрештою, чомусь не ставиться питання, а яке православ’я захищав Хмельницький?

  • 15 березня 2017, 16:14 | Релігієзнавчі студії

    Княгиня Анна й релігійні реліквії Руського королівства

    Орієнтовно на ХІІІ ст. припадає поява на волинських теренах трьох ікон візантійського походження, які стали відомими святинями. Це – Зимненська, Холмська й Белзька ікони Божої Матері. Всі вони з’явилися в місцях, де перебувала чи могла перебувати Анна.

  • 14 березня 2017, 17:54 | Релігієзнавчі студії

    Чому князь Роман Мстиславич не прийняв королівську корону?

    Роман Мстиславич десь у 1204 році міг від Римського Папи Інокентія ІІІ отримати королівську корону. Проте він не став цього робити. Правда, майже через 50 років це зробив його син Данило.

  • 8 березня 2017, 14:09 | Релігієзнавчі студії | view photo

    Релігійна тематика в архівах України: Державний архів Івано-Франківської області (ДАІФО)

    Понад 3600 архівних фондів і понад 768 тис. архівних справ зберігають у Державному архіві Івано-Франківської Області (ДАІФО). Адреса установи – вул. Сагайдачного, 42А, Івано-Франківськ, тел. (0342) 54-90-77.

  • 2 березня 2017, 07:38 | Релігієзнавчі студії | view photo

    Віталій Дубенський як поет-ісихаст

    Маловідомою є постать поета-ченця Віталія Дубенського, який залишив після себе книгу під назвою «Діоптра…», що вперше побачила світ у 1612 році.

  • 27 лютого 2017, 12:42 | Релігієзнавчі студії | 

    Пост-протестантизм: сучасна еклезіологія, критична теологія та реформація 500 в контексті «феномену виникаючої Церкви»

    З часу виходу в світ української версії книги п’ятидесятницького автора Романа Соловія «Виникаюча церква», маємо оновлену та доопрацьовану версію книги «Феномен виникаючої церкви». Як і два роки тому, так і сьогодні цю працю можна вважати однією з найголовніших книжок не тільки в українському (пост-) протестантському богословському середовищі, але і в церковній сфері євангельських спільнот.

  • 23 лютого 2017, 13:14 | Релігієзнавчі студії

    Богословська думка Олельківського ренесансу

    У 1440 р. відбулося відновлення Київського князівства, на чолі якого опинилася династія Олельковичів. У другій половині ХV ст. інтенсивно розвивався Київ як торгово-економічний центр. Місто налагодило торговельні зв’язки зі Сходом (через Кафу), так і з Заходом (через Польщу).

  • 21 лютого 2017, 13:08 | Релігієзнавчі студії

    Ісихазм та його поширення на українських землях

    На період «темних віків» припало оформлення ісихазму – містичного релігійно-філософського вчення, яке протягом тривалого часу впливало на українських мислителів.

  • 10 лютого 2017, 18:40 | Релігієзнавчі студії | 

    Релігійна тематика в архівах України: Державний архів Тернопільської області (ДАТО)

    Понад 3600 архівних фондів і понад 720 тис. архівних справ зберігають у Державному архіві Тернопільської області. Адреса установи — вул. Сагайдачного, 14, Тернопіль, тел. (0352) 52-44-95.

  • 10 лютого 2017, 13:49 | Релігієзнавчі студії | view photo

    Релігійна тематика в архівах України

    Надзвичайно багатими на матеріали про історію релігії та Церкви є фонди архівів України. За ними можна вивчати історію як християнства, так і юдаїзму, ісламу і навіть кілька років тому «екзотичних» для нашої держави нових релігійних рухів, орієнтальних і синкретичних релігій.

  • 9 лютого 2017, 18:28 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Караїмські періодичні видання кін. ХІХ-поч. ХХст.

    В Музеї караїмської історії та культури Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася виставка «Караїмські періодичні видання поч. ХХст.». Минулого року галицькій караїмській громаді виповнилося 770 років. Сьогодні музей пропонує увазі відвідувачів детально ознайомитися із караїмською періодикою.

  • 27 січня 2017, 14:36 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка України періоду «темних віків»

    Оригінальна богословська література «темних віків», подібно до давньоруської літератури попереднього періоду, звертала увагу на етичну проблематику, котра, зрозуміло, осмислювалася в християнському контексті.

  • 12 січня 2017, 09:49 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Князь Володимир Василькович

    У Київській Русі грамотними людьми, книжниками були не лише духовні особи, а й представники світської еліти. Книжна мудрість цінувалася в князівському середовищі. Таким у Галицько-Волинському літописі постає князь Володимир Василькович.

  • 11 січня 2017, 11:15 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Кирило Турівський, Клим Смолятич

    Богословська проблематика в більшій чи меншій мірі представлена в різних писемних творах давньоруського періоду. Зокрема, в ораторських творах Кирила, єпископа Турівського. До яскравих постатей давньоруської культури та церковного життя належав митрополит Климент Смолятич.

  • 30 грудня 2016, 14:20 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Князь Володимир Мономах як християнський мислитель

    Князю Володимиру Мономаху приписують твір «Повчання» – напучення своїм синам-княжичам, яке має християнський характер. Він складається з трьох самостійних частин: власне «Повчання», «Літопису» життя князя («Автобіографії») та листа («грамотицы») постійному політичному суперникові Мономаха – князеві Олегу Святославичу. Всі складові частини «Повчання» пов’язує єдине ідейне спрямування.

  • 30 грудня 2016, 13:59 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. «Світоглядний зрив» Києво-Печерського патерика

    «Києво-Печерський патерик» був укладений десь у ХІІІ ст. Однак окремі його частини з’явилися ще в кінці ХІ – на початку ХІІ ст. «Патерик» це теж літопис. Але літопис специфічний, де викладається історія Києво-Печерського монастиря.

  • 23 грудня 2016, 10:51 | Релігієзнавчі студії | 

    Пригоди подільського “месії” Якова Франка

    Серед шахраїв від релігії та псевдо-пророків лжемесія з Поділля Яків Франк, він же Яків бен Єгуда Лейб (Лейбович), цілком справедливо посідає чільне місце. Вивчаючи його біографію, незабаром ловиш себе на думці, що персонаж викликає вже не відразу, а щирий шок, а в когось можливо і захоплення

  • 16 грудня 2016, 13:42 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословські аспекти в творчості Нестора-літописця

    До авторів, які зробили значний внесок у формування культури праукраїнців, належить Нестор – широко відомий як автор літописної «Повісті минулих літ».

  • 14 грудня 2016, 12:10 | Релігієзнавчі студії | 

    Релігієзнавчі дослідження Івана Франка

    Франко був одним з небагатьох дослідників, хто фахово вивчав пам’ятки української релігійної культури (перекладені старослов’янською мовою релігійні, в т.ч. біблійні, тексти, апокрифічні твори, полемічну літературу тощо).

  • 6 грудня 2016, 13:18 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Погляди Іларіона Київського

    Про існування богословської думки на теренах України можемо вести мову з часів поширення тут християнського віровчення.