На Афоні знайдено унікальну духовно-історичну пам’ятку XVIII ст., пов'язану з Україною
Про це 4 грудня повідомив сайт Afon.org.ua
За словами директора Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило, «донедавна ця обитель видатного українського святого вважалась втраченою. Її історична назва "калива Кіпарі". Саме вона стала першим місцем проживання і подвижництва на Афоні прп. Паїсія Величковського. Він її відбудовував власними силами. Жив він тут на перших порах перебування на Афоні у повному усамітненні з 1746 по 1754 роки. Саме тут він прийняв чернечий постриг з ім'ям Паїсій, тут він зібрав навколо себе перших учнів і поклав початок своїй літературно-перекладацькій діяльності».
За словами вченого, ця обитель є унікальною історичною пам'яткою на Афоні, що пов'язана з діяльністю видатного українського святого Паїсія Величковського і була осередком українського духовно-культурного життя на Святій Горі. Розташована вона на території колишніх монастирських садів, від чого і мала назву "Кіпарі" (від грецького слова «Κηπουρός» – садівник). «Кафізма є невеликою кам'яною чернечою хатиною, яка колись використовувалася як житло для монастирського садівника. Тепер від неї залишились руїни. Їх нещодавно випадково вперше було виявлено афонськими ченцями під час вирубування густих і непролазних чагарників монастирського лісу. За багатьма ознаками і описами співпадає, що це імовірно є саме житло прп. Паїсія Величковського. Проте це потребує ще додаткового дослідження», - наголосив вчений.
На запрошення афонських ченців директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило разом з консулом Консульства України в Салоніках Олександром Сосонюком наприкінці листопада – початку грудня 2022 р. відвідали це місце подвигів видатного українського святого. Під час відвідин святині Сергію Шумило вдалося здійсни її попереднє обстеження та сфотографувати руїни обителі з різних ракурсів. За словами українського вченого, «руїни обителі розташовані у важкодоступній місцевості серед густих лісових хащів та чагарників. Щоб пробратися до них доводилося прорубувати в чагарниках собі шлях. Надалі належить продовжити її дослідження, а можливо і відновлення», - каже історик.
Наукова експедиція на Афон була здійснена за сприяння і підтримки Консульства України в Салоніках.
Прп. Паїсій (в миру Петро Іванович Величковський; 1722 – 1794) був видатним українським церковно-культурним діячем XVІІІ ст. Походив з родини українських козацьких священиків з Полтавщини. Вихованець Києво-Могилянської академії, в 1746 р. він вирушив на Святу Гору Афон, де прожив 17 років. На Афоні прп. Паїсій оселився спочатку у каливі «Кіпарі», де прожив 8 років, згодом заснував Констянтинівську келійну обитель, а потім власний Іллінський скит, в якому під його началом нараховувалося близько 70 ченців, серед яких було чимало колишніх запорозьких козаків. Ці обителі стали осередками українського духовно-культурного життя на Афоні. Прп. Паїсій Величковський уславився як перекладач давніх святоотцівських творів та відроджувач втрачених стародавніх традицій східного чернецтва, старчества та ісихазму, поклавши тим самим початок т.зв. «філокалічному відродженню» та духовно-культурному пробудженню в Україні, Румунії, Молдові, на Балканах і в Греції. Помер він у Румунії 15/28 листопада 1794 р., залишивши по собі велику кількість (понад 300) учнів та велику кількість перекладів і духовних творів. У Румунії вшановується як один з найвизначніших святих Румунської Церкви. У зв’язку з 300-річчям від дня народження весь 2022 рік у Румунській Церкві був оголошений ювілейним роком прп. Паїсія Величковського.
Нагадаємо, на Святій Горі Афон 28 листопада 2022 р. вшанували 300-річчя від дня народження українського святого, церковно-культурного діяча та письменника прп. Паїсія Величковського. Зокрема, у колишньому "козацькому" Іллінському скиту на Афоні, заснованому прп. Паїсієм в 1757 р., відбулися урочистості з нагоди дня пам'яті та ювілею українського святого.
