Молитовний метод читання Святого Письма: презентація книги отця Юрія Щурка «Lectio Divina над Євангелієм»

Анна Марія Савчак

Вступне слово до книжки написав і на презентації мав президент Українського католицького університету митрополит Борис Гудзяк. Він поділився тим, що для нього біблійні відеоблоги отця Юрія уже багато років стали джерелом формації натхнення і супроводом його проповідей. Владика завжди закликає вірних до двох речей – мати духівника і кожного дня присвячувати щонайменше 10 хвилин для читання Святого Письма. За його словами, не завжди просто пояснити наскільки Слово Боже є живим та діяльним. З різних історичних причин воно стало настільки шанованим, що вважалося високим і далеким від людей.

Владика Борис закликав до того, щоб пошана до Святого Письма, зокрема до Євангелія, впроваджувалася в особисте життя. Він звернув увагу на проблему, що дуже часто вірні тримають Біблію в серванті за склом, але не так часто беруть її до рук і читають. «Глибока пошана до Святого Письма, літургійно виражена, повинна залишатися, не потрібно нею нехтувати. Однак, її потрібно перенести у свою власну щоденну практику, щоб не позбавляти себе цього скарбу», — наголосив владика Борис.

На завершення митрополит висловив неабияку радість з приводу презентації книги о. Юрія Шурка: «Я думаю, що це дуже велике свято для нашої Церкви. З нагоди цього свята запрошую отця Юрія приїхати в Америку наступного місяця. Я вже закупив 100 примірників цієї книжки. І хочу вас всіх заохотити купити цей том. Даруйте його коли йдете на день народження, хрестини чи вінчання. Кращого подарунку, ніж Боже Слово, ви не знайдете».

«Моя подорож до Святого Письма як до Божого Слова почалася коли професор Вилс у 1998 році провадив у нас курс текстуальної критики, — розповів про передісторію написання книги отець Юрій Щурко. — Я пішов на нього тому, що любив грецьку. Святе Письмо було для мене таке, як і для всіх, яке мене особисто не стосувалося. Я читав різні життєписи, аналізи та манускрипти. Мене здивувало те, що за усіма людськими внесками та правками, які вони зробили для того, щоб ми це Святе Письмо (зокрема, Новий Завіт) сьогодні мали в руках, цей текст залишився майже незмінним. Це мене трохи шокувало. Тоді я відчув, що за цим Словом стоїть Хтось живий».

В цьому контексті отець згадав одного християнського автора, який говорив, що «при кінці життя ти почнеш читати Святе Письмо і зрозумієш, що всі перечитані тобою досі книжки є лише приземленими коментарями до однієї великої книги». «Я ще не був в тому часі, дякувати Богу, в старшому віці, лише на 4-му курсі семінарії. Але зрозумів, що це може бути моїм фокусом» — усміхаючись підкреслив він.

Автор презентованої книги розповідав, що практикував Lectio Divina ще у семінарії разом з іншими колегами-семінаристами. Згодом, у 2001 році, його запросили на якусь молитовну зустріч, на якій він розповідав як читати Святе Письмо, ділячись різними методами. Однак, отець Юрій підкреслив, що наступного року він виявив, що ніхто з тих, що був на цій зустрічі, не користується жодним з цих методів; вони є добрими і гарними лише для деякого часу. Постійним же методом виявився метод молитовного читання Святого Письма. В ефективності цього методу він остаточно переконався, коли жив у Німеччині.

В о. Юрія Щурка був блог «Слово Боже», який згодом переріс у вебсайт «Жити Словом». Оскільки він, як сам стверджує, неорганізована людина і не любить формальностей, то розважання над Святим Письмом писав сам для себе кожен день. Писати міг в дорозі, в часі, коли хтось спізнювався на зустріч з ним і навіть під час наради. В тому часі його співбрати висунули ідею, що з цих роздумів вийшла би чудова книжка. Спочатку о. Юрій не прийняв цієї ідеї, адже ці роздуми присутні в онлайн-форматі на сайті «Жити Словом». Він вирішив, що краще їх озвучити, і вони запустили подкаст. Все ж, після чергових двох редакцій таки вийшов перший том.

На запитання, що таке Lectio Divina, о. Юрій дав відповідь, яку можна сформувати в наступних тезах: метод Lectio Divina – спосіб розважання над якимось одним уривком зі Святого Письма. Цей метод Церква практикує щонайменше 1600-1700 років від III-IV ст. У Середньовіччі він вже викристалізувався в тій формі, в якій існує сьогодні. Lectio Divina дослівно означає «Божественне читання». Українською воно звучить як «молитовне читання Святого Письма». Спочатку є lectio (з лат. «читання»), наступний етап – medetatio, яке передбачає розважання над цим уривком, а третім етапом є наша відповідь на Слово – молитва. Двома наступними етапами є conteplatio і actio. Conteplatio передбачає те, що під впливом читання і роздумуванням над Словом Божим світогляд людини змінюється. Actio спонукає жити цим словом, застосовувати у своєму житті.

Метод Lectio Divina сприяє тому, що людина починає міняти свій образ Бога, по іншому сприймати своїх ближніх, самого себе і навколишній світ. Щоб робити lectio, потрібно розуміти текст. Саме тому, аби читач міг уникнути прямих запитань під час читання тексту, отець Юрій у своїй книзі подає короткі коментарі до кожного уривку. Lectio робиться не над цілим уривком, а над тим місцем моментом чи словом, на яке була звернена увага в часі читання. Роздумування над Словом, яке до людини промовило, викликає в неї реакцію вдячності. Реакція людини на присутність Бога – це завжди є вдячність. Цією вдячністю у Lectio Divina є молитва. Постійне практикування такого методу читання Святого Письма є реставрацією внутрішнього образу Божого в людині.

Під час презентації книги було заторкнуто також питання послідовності, в якій він виклав свої роздуми. Цьому посприяла складна і заплутана літургійна традиція Східної Церкви. Крім того, автор коротко продемонстрував як користуватися книжкою, яку він написав, прочитавши уривок дня, коментар і розважання.

На підсумкове питанням від модераторки про те, як особисто отця Юрія збагатила праця над цією книжкою, він зауважив, що коли в кінці важкого дня знаходив півтори години для написання розважань, його день підсумовувався якимось мирним і спокійним завершенням. Особливу силу Святе Письмо йому давало в часі пандемії, війни та тоді, коли він відкривав Слово, не маючи для цього сили і бажання. Вплив роздумів над Словом Божим, як стверджує автор, помітила його дружина Оля: «Ти став спокійнішим». Також вона підкреслила, що кращі тексти у нього виходять тоді, коли він не користується жодними коментарями, а пише від себе – те, що думає і відчуває. Отець Юрій Щурко також згадав про свою редакторку, якій він завдячує те, що вона дозволяла його текстам бути природніми, а не догматично правильними аби показати, що кожен з власним світоглядом та культурними особливостями може розважати над текстами Святого Письма.

На завершення, декан ФБФ УКУ закликав читати Слово Боже щодня. Зокрема, запропонував "лайфхак" – прочитати за раз (в суботу чи неділю) усе Євангеліє від Марка і засмакувати таке читання.

Придбати книжку можна в інтернет-крамниці "Сіяч"