Механізми Голодомору 1932-33 років: оприлюднено 171 новий документ про вилучення зерна і масштаби голоду

Збірник, у який увійшов 171 новий документ, був представлений на науковій конференції, яка пройшла у стінах Києво-Печерської лаври.

Символічно, що саме в цих стінах на 90-і роковини штучного голоду уперше помолилися за жертв Голодомору 1932-33 років як геноциду.

Криворізька професорка Наталія Романець представила книгу «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931-1933 рр. на Дніпропетровщині».

Це збірник документів, які свідчать про масштаби та характер голоду в регіоні. Видання фактично є продовженням її роботи «Голодомор – геноцид 1932-1933 рр. у Дніпропетровській області: масштаби і наслідки», яка з’явилася у 2021 році.

У дослідженні науковиця упорядкувала 171 документ, який публікується вперше.

У збірнику вперше публікуються директиви ЦК КП(б)У до райкомів, міськкомів, уповноважених із хлібозаготівлі. Довгий час вони були засекреченими.

«Необхідно впровадити у свідомість колгоспників, що ступінь забезпечення їх хлібом залежить від урожаю...Інтереси держави повинні бути забезпечені за всяку ціну. Здача хліба державі, виконання плану – перевірка колгоспу», – йдеться у одній із директив 1931 року.

Також у збірник увійшли розсекречені на початку 90х років документи Дніпропетровської прокуратури. Тут є офіційні дані про репресованих: кількість, соціальний склад, притягнення до відповідальності посадових осіб. Основним звинуваченням у них зазначалося «розбазарювання хліба».

Тексти обвинувальних висновків і вироків дослідниці вдалося знайти в архіві Міністерства внутрішній справ. У них йдеться про приховування та крадіжки збіжжя, агітацію проти виконання хлібозаготівельного плану, організацію «волинок» (селянських повстань).

Окремо до збірки Наталія Романець включила матеріали з тогочасної преси.

У збірник також увійшли документи про голод у Херсонській, Запорізькій, Кіровоградській областях, які тоді частково входили до складу Дніпропетровщини. Втім підготовка цього розділу могла опинитися під загрозою, адже Херсонський архів був розграбований російськими окупантами у 2022 році.

"Аналіз цих документів чітко показує, як відбувалася хлібозаготівля. Історикам часто закидають переписування історії. А збірник документів – це те, що кожен може прочитати і зробити висновок: був Голодомор чи ні", – говорить дослідниця.