МАН – наукове майбутнє України: яке воно?

МАН – наукове майбутнє України: яке воно? - фото 1
Щойно завершився цьогорічний ІІІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів МАН України. За підсумками, які оголосив директор МАН Оксен Лісовий 17 травня на церемонії закриття, в 2021 році до конкурсу залучено 100 тис. дітей 8-11 класів, 1000 стали переможцями у 65 секціях 12 наукових відділень.

Про саму академію, історію її постання, різноманітні форми роботи з молоддю можна прочитати на сайті man.gov.ua, готується нова версія сайту.

Вже декілька років стабільно працює наукове відділення філософії і суспільствознавства, в рамках якого виділена секція теологія, релігієзнавство та історія релігії, яку я маю час очолити як голова жюрі. Як правило, на конкурс представлені роботи з усіх областей. До всеукраїнського етапу роботи проходять апробацію і конкурсний відбір в областях, містах, районах, в різних формах навчальних закладів.

Як правило, всі роботи виконуються під професійним керівництвом вчителів, методистів МАН, залучаються викладачі університетів, дослідники з наукових центрів. Чим професійніше керівництво, тим якісніша робота.

Все очевидніше, що з дітьми стабільно працюють впродовж року, бо вони навчені формулювати мету, завдання, виокремлювати новизну, значення своєї роботи. Роблять правильні висновки. До кожної роботи знайдемо додатки – фотографії, результати опитування, схеми і графіки, копії архівних документів тощо. Діти відповідально ставляться до своєї дослідницького діяльності, пишаються тим, що вони є науковцями.

І в цьому році ми отримали дуже різні роботи за темами, жанром, регіонами, віком дітей. Крім загальнотеоретичних (і такі є), багато робіт краєзнавчого, локального значення – про окремі храми, про релігійних діячів, про навчальні духовні заклади.

Незмінна увага до величних церковних постатей. Щороку маємо або про Шептицького або про Сліпого («Андрей Шептицький - духовний та ідейний лідер»), інші постаті («о.Гавриїл Костельник: особистість, релігійний, націокультурний діяч», «Відповідальність священника в умовах екстреми (на прикладі о.Серафима Кашуби та о.Людвіка Вродарчика)»). Добротні роботи, діти опановують аналітичну та меморіальну літературу, зустрічаються із свідками, беруть у них інтерв’ю. Прикметно, що про греко-католиків пишуть не греко-католики, про римо-католиків – не римо-католики, тобто інтерес до релігійних діячів виходить за межі конфесійної належності учнів.

Переважна більшість дітей серйозно погружається в досліджуваний матеріал, вболівають за отримання достовірних даних, реально вивчають, ходять до бібліотек, архівів, зустрічаються із носіями відомостей про певну подію, проводять опитування тощо.

Багато є історичних робіт, що свідчить про зацікавлення дітей як загальною, так і локальною історією:

  • Антирелігійна пропаганда у першій половині ХХ століття на Великописарівщині;
  • Діяльність Кременецької духовної семінарії в 1919-1939 роках;
  • Свято-Миколаївська церква - осередок духовного та громадського життя в місті Кам'янці;
  • Історичні перипетії розвитку української церкви – « Церковно-політичні причини та канонічні основи розділень Київської митрополії у другій половині ХІІІ - на початку XV ст.».

Цікавить молодих науковців і сучасний стан релігійного життя:

  • Вплив релігійних конфесій Мелітопольщини на процес соціалізації молоді;
  • Виховна діяльність православних недільних шкіл на прикладі Покровського благочиння Донецької єпархії (наприкінці 90-х-початку 2000 рр.).

Багато робіт, які засновані на соціологічному опитування. Молоді науковці самі складають анкети, опитують, в т.ч. і через гугл, що дає красиву картинку, схеми:

  • Створення автокефальної Православної Церкви України крізь призму суспільної думки: релігієзнавчо-соціологічний аналіз;
  • Фактори формування релігійності у світогляді підлітків.

Багато тем, які нічого нового не привносять, але ми цінуємо і їх, бо молодь відкриває для себе важливі історичні і сучасні реалії:

  • Елементи архаїчних вірувань в авраамічних релігіях: іудаїзмі, християнстві та ісламі;
  • Історичний контекст і сенс розвитку християнського живопису в доюстиніанівський період;
  • Моноренергізм і уніональна політика імператора Іраклія.

Нас вразили своїми темами і рівнем їх розкриття декілька членів МАН. Навіть з’явилася підозра, що ці роботи писали не учні. Але постерний захист, а особливо конференційний виступ довели, що діти в темі, добре орієнтуються не тільки в цій конкретній, а й значно ширше.

  • Аяти Корану про християнський догмат Святої Трійці у світлі наукових інтерпретацій др. пол. ХХ — поч. ХХІ ст.;
  • Реалізація принципів толерантності у формуванні конфесійної ідентичності.

Дуже сподобались такі незвичні для нашої секції теми, як:

  • Музика і співи в християнській традиції: неопротестантські реалії;
  • Образ Ісуса Христа у кінематографі початку ХХІ століття.

Автор першої сам є учасником музичної групи харизматичної церкви, музикант, який заспівав нам під власний гітарний супровід один з гімнів церкви. А авторка другої роботи запропонованим переліком і жанровою класифікацією фільмів спонукала передивитися деякі фільми, чим розширила наше уявлення про кінематографічний образ Ісуса Христа. Тобто відбулося реальне інтерактивне спілкування конкурсантів і журі.

Діти демонструють хороший рівень наукової дискусії, вміють задавати питання та відповідати на них. Знайомі із науковою етикою, із академічною доброчесністю, яку реалізують в своїх роботах. Майже не зустрічається плагіат, про що свідчить перевірка поданих текстів на анти плагіат.

Багаторічний досвід перебування у складі конкурсного журі дозволяє зробити декілька критичних зауважень.

  1. Невдалий вибір теми або ж її формулювання. Прагнуть закрутити, замість того, щоб прозоро все написати. Напр., «Дослідження впливу явища екзорцизму на християнство»: тут і про вплив, і про явище, і про дослідження, хоч йдеться про екзорцизм в християнстві. Зайві слова тільки нагромаджують непотрібні сутності, про які і не йдеться в самій роботі. Чи такеє: «Вивчення релігійних традицій Заходу і Сходу», хоч йдеться про релігійність українців Сходу та Заходу України, що зовсім не випливає з назви роботи.
  2. Описовість як основний метод дослідження, відсутність наукового аналізу, який має хоч мінімально бути присутнім – хоч би у висновка.
  3. Є граматично недосконалі роботи, механічний переклад з російської, невичитані, з помилками. Це дуже негативно впливає на загальне враження від роботи.
  4. На якість роботи впливає рівень професіоналізму керівника роботи. Там, де є вузький спеціаліст як консультант чи керівник, відчувається зразу. Тому є сенс залучати дорослих науковців, викладачів з університетів для формулювання і узгодження теми, її структури, манери написання. Неспеціалісти мало обізнані із літературою по темі, тому часто в новизні пишуть, що ВПЕРШЕ, хоча далеко не вперше досліджується ця тема.

Ходять плітки, що наукові роботи в МАН куплені, що сам конкурс корумпований. Не знаю, як в інших відділеннях, але в нашій секції ми з таким не зустрічалися. Цього року була одна слабенька робота, не зрозуміло, як вона перемогла на обласному конкурсі, може, не було конкуренції, і вона була одна, тому і послали на всеукраїнський рівень. Але всі діти нас дуже порадували, важко було обрати кого одного, визначити переможця. Цього року ним став 10-класник з м. Києва Нікіта Усатюк (93,40 балів) з роботою «Створення автокефальної Православної Церкви України крізь призму суспільної думки: релігієзнавчо-соціологічний аналіз», який, до речі, на заочному оцінюванні отримав далеко не перше місце, але результати свого дослідження чудово презентував на постерному захисті та конференції.

Сильними і близькими за загальною сумою балів стали роботи Яни Кравчук про коранічні аяти (Львівська обл.), Валерія Григораша про неопротестанську сучасну музику(Дніпропетровська обл.) та Марії Годлевської про кінематографічний образ Ісуса Христа (Миколаївська обл.). Журі вирішило відзначити ці роботи спеціальними нагородами: безкоштовний друк роботи Н.Усатюка як наукової статті в профільному журналі «Українське релігієзнавство», Яну Кравчук запрошено на Міжнародну ісламську школу, яка відбуватиметься в Трускавці 5-11.07.2021, інші переможці отримають цікаві книжки з богословської і релігієзнавчої тематики.

Всі діти – талановиті, вмотивовані, відповідальні, патріотичні, які надихають і нас працювати во славу науки і України.