- UK
Здавалось, що Католицька Церква взяла на озброєння найпопулярніші протестантські прийоми неохаризматів: гласолалія, молитва з накладанням рук і падіннями на підлогу, зцілення, дешеві емоції, сугестивний вплив на аудиторію. Невже настав час, коли католики наслідують протестантів? Чи не варто б шукати власних шляхів?
В суботу, 12 жовтня 2013 року, понад 3500 українських католиків східного та західного обрядів зібрались у Львові на VI Всеукраїнську конференцію «Вогонь», більше половини приїхало з-поза Львова, навіть групами на автобусах. Організатори очікували, що людей приїде набагато більше, але цю надію будуть втілювати у життя вже наступного року. Учасники були різного віку, від немовлят, які спали у візках, до бабусь, які засинали на стільцях. Були й інваліди-колясочники. Скрізь можна було побачити чимало представників духовенства, з приводу чого організатори виказали особливу радість: їхня присутність заспокіює і дає впевненісь, що все, що робиться тут – правильне.
Темою цьогорічних розважань було «Ісус живий». Зі сцени до присутніх палко звертались із закликом пустити Ісуса Христа в своє життя вже сьогодні, прямо зараз, дозволити Йому перемінити життя чи відновити віру. Адже, згадували слова папи Франциска, найстрашніше у християнстві – це християнство без Христа.
Перша половина дня нічим не відрізнялась від звичайних католицьких конференцій. З самого ранку зі вступним словом до присутніх звернувся вл.Дмитро (Григорак), потім о. Петро Куркевич. Були театралізовані сценки, духовна наука, музичний виступ гурту «Кана» (його зустріли великими оплесками). Відслужили Архиєрейську Божествену Літургію, яку очолив Кир Ігор (Возьняк). Зліва від сцени бавились діти, яких батьки привезли з собою. За сценою час від часу збиралась на окрему молитву група з 10–20 світських осіб, лідерів різних спільнот. В різних точках залу було близько десяти священиків, до яких до самого вечора стояли черги бажаючих сповідатись, відкрито, сидячі біля священика на стільці або стоячи на колінах.
Протягом цілого дня учасники мали змогу знайомитись, спілкуватись, ділитись свідченнями того, як Бог змінив їхнє життя, придбати духовну літературу, ікони, сувеніри, футболки, аудіодиски тощо.
В другій половині, після жахливих свідчень зі сцени якогось бідолашного чолов’яги про те, як у нього відросла нова печінка, почалась молитва прослави, яка повною мірою виправдала назву конференції «Вогонь». Пісні прославлення – українською, на екрані над сценою – текст. В залі – танцюють, махають флагами, плескають в долоні. В кого з вас є дух говоріння на язиках? – звернувся ведучій зі сцени до залу. Багато хто підняв руки. – А дух зцілення? Дух мудрості? Дух пророцтва? Дух любові? – З кожним новим питанням рук ставало все менше й менше.
Здавалось, що Католицька Церква взяла на озброєння найпопулярніші протестантські прийоми неохаризматів: гласолалія, молитва з накладанням рук і падіннями на підлогу, зцілення, дешеві емоції, сугестивний вплив на аудиторію. Ведучій заохочував не боятись молитись дивними мовами, бо це ваша таємнича мова для розмови з Богом, не боятись рухатись під час молитви, адже прославляти Бога можна не тільки словами, але й тілом.
«Я відчуваю, що в цьому залі є люди, що страждають на хворобу щитовидної залози... на хворі ноги... на критичну матеріальну скруту», – багатозначно мовив ведучій, окидаючи поглядом зал. – «Відчуйте, як Дух Святий зцілює вас! Це може бути схоже на електричний струм, що проходить крізь ваше тіло!» – Після чого лунала дивна мішанина з латинськими словами (відчувається вплив Католицької Церкви!) й конструкціями, які можна часто було почути з вуст африканських пасторів-харизматів. Виходило щось таке: «Ора ашшалам барра алілуя, Господи...»
Починалось як звичайна католицьке зібрання, закінчилось – як протестантське богослужіння. Але вкотре підтвердилось правило, що копія гірша за оригінал. Інтелігентним і стриманим католикам енергетики не вистачало і все це нагадувало невлучну спробу оновити формат, аби надолужити програні позиції у жорсткій конкурентній боротьбі на релігійному ринку. Невже настав час, коли католики наслідують протестантів? Чи не варто б шукати власних шляхів?
Пізно ввечері за вікнами спорткомплексу бив салют, а учасники довго не хотіли розходитись, їм так все сподобалось. Ведучій поділився радістю, що подальше проведення таких конференцій схвалено керівництвом, і вже отримано згоду наступного року включити у богослужіння елементи римо-католицького обряду.
Участь у конференції була безплатною, можна було робити пожертви. В кінці зустрічі організатори подякували учасникам, бо завдяки пожертвам змогли покрити майже всі витрати на проведення конференції (близько 74 тисяч гривень).
