Жива традиція

10 January 2011, 11:48 | Blogs |  | 5 |   | Code for Blog |  | 

У різдвяний час церкви сповнюються особливим настроєм. Перейняті із західної традиції шопки додають святкового колориту до наших святкувань. Маленький Ісусик серед овечок, осликів, пастирів, царів і ангелят вселяє в наші серця надію, радість і якесь таке зовсім людське відчуття того, що ми потрапили на реальний день народження.

Все це настільки людське і гарненьке, що інколи не зовсім ясно, що ж насправді тут відбувається. У шопці мало що відповідає строгості візантійських піснеспівів, котрі постійно наголошують на Божому приниженні, на величності цього маленького Дитяти.

Різдво не є лише явлінням Божої людськості. У яслах лежить не просто дитинка. Тут один із Пресвятої Тройці, Єдинородний Отця, Слово Боже, котрим світ сотворено і все в ньому. У яслах лежить божественне Тіло, Хліб божественний сходить в Дім Хліба (так перекладається назва Вифлеєм).

Таке бачення Різдва найкраще показане у різдвяній шопці у церкві бл.Климентія Шептицького. Вже кілька років поспіль отець Севастьян Дмитрух готує для вірних своєї церкви особливий образ божественного народження. На столі, застеленому обрусом, лежить сіно. На ньому - горіючий трисвічник, образ Пресвятої Тройці. Він вказує на те, що у Христовому народженні Тройця являється світові, для нас стає можливим доступ до Неї; один із Неї стає тілом, щоб через Його тіло ми освятилися і могли брати участь у житті Пресвятої Тройці.

ЄвангелієСтаре Євангеліє, відкрите на різдвяній оповіді, - образ Слова Божого, котре воплочується. Вифлеємське Дитя не просто мала солодка дитинка. Дитя є “древнім немовлям”, як про нього говорять наші літургійні тексти. Воно є воплоченим Словом Божим, Євангелієм нашого спасіння. Бог Слово воплочується не для того, щоб ми дивувались Його людськості, не для того, щоб тішились гарненьким народженням, а для того, щоб дати нам Себе у Євангелії та у Своєму Тілі.

різдвяний хліб — плетенкаТретім образом на різдвяному столі отця Севастьяна є різдвяний хліб — плетенка. Хліб є образом Тілом Христового, у якому переплітаються і стають єдиними тіла охрещених в ім’я Христове. Це тіло є взаємним даруванням одне одного у Тілі Христовому. Хліб небесний сходить у Дім Хліба — це один із ключових образів Різдва. Дім Хліба сповнюється у сходженні в нього істинного Хліба — Воплоченого Слова. Ми теж покликані стати таким хлібом, хлібом, який з благодаренням розламується і дарується, який, сповнений благодарення, не маліє, а помножується для духовної поживи на спасіння світу.

дідухДідух у кутку є образом нашого добробуту. Він являє собою світ, із його уявленням про добробут і повноту. Він теж дивиться на лежачого тут на сіні єдиного з Тройці, Слово Боже воплочене, що йде віддатися на поживу вірним. У ньому цей дідух бачить своє сповнення. Всі його зернини лише у цьому Хлібі отримають свою повноту і користь. Вони повинні будуть змолотись євангельською проповіддю і спектись вогнем Святого Духа, щоб стати поживою для тих, які через Слово пізнали Отця і постійно живляться життєдайним Тілом Спасителя.

Святкування Різдва є святом радості і близькості Бога, але водночас воно є святкуванням величі Бога. При Різдвяних столах і колядках про маленьке Дитя-Христа ми не повинні забувати також і Його велич. 

о. Севастіян ДмитрухДуже часто при діленні традиціями церкви переймають одна від одної якісь особливості, які сподобались тому чи іншому пастирю, вірному, можновладцю-ктитору. Звичайно, все це є можливим. Ділитися християнським переживанням просто необхідно, але при цьому потрібно також розвивати традицію, робити її живою, додавати до побаченого своє бачення і переживання. За це глибока вдяка о. Севастьянові. За те, що перейняв і збагатив власним християнським досвідом, досвідом, який виріс і живиться нашою українською галицькою християнською традицією. Вона приховує в собі скарби, котрі можуть живити наше пережиття різдва Христового довгі віки. 

У ці різдвяні свята знайдіть кілька хвилин щоб зайти у церкву блаженного Климентія і помолитись біля цього чудового мистецького явління Різдва Христового.

Христос ся раждає! 

Система Orphus
Rating
0
0
5comments count

comments

add comments 
  • rusalka | 11 January 2011, 20:08
    comment comment

    Ясно, спасибі! Наберіть на google: Ko?ci?? ?w. Kazimierza i klasztor Si?str Mi?osierdzia we Lwowie. Багато соборів і храмів не були діючими, але архітектурний стиль (ну яка православна Церква св. Златоуста з костелу на вул. Лисенка 43?), історія (а хто будував їх,хто молився там перед ІІ Світовою?), претензії з боку справжніх власників (як би там не було, зрозуміло що тепер не ті часи... але за такою логікою з римо-католиками Калініграда поступили правильно?), архітектура повинна би бути притаманною власній традиції, передовсім :)

    • anatolius | 11 January 2011, 20:18
      comment comment

      А хіба на ці костели є претензії з боку "справжніх власників"? І хто ці справжні власники, як не громада Львова?

    • nykodym | 12 January 2011, 16:30
      comment comment

      Дивлячись що розуміти під традицією. У XVIIст., наприклад, церкви римо-католиків і православних на Галичині не дуже то відрізнялися. На це нарікав патріарх Єремія, коли подорожував нашими землями. Те саме стосується використання органів під час богослужіння. Те що ми схильні нині називати "чистою традицією" є романтичним пуризмом XIXст. У контексті поліконфесійності ці речі абсолютно другорядні. Лавра в Почаєві теж не дуже то "православна" з огляду архітектури. Відносини римо- та греко-католиків у більшості часів були досить напруженими, тому в залежності від можливостей і кількості вірних церкви переходили від однієї конфесії до іншої. Православні ктитори будували церкви римської традиції, римокатолики також фінансували певні православні проекти не кажучи вже про різноманітні протестантські церкви. Тут дуже цінною є праця п.Наталі Яковенко "Паралельний світ". Церква адвентистів на Короленка теж не дуже то архітектурно підходить їм з барельєфом Богородиці на фронтоні :) Для мене особисто це є прикладом єдності християнства. Церкви повинні бути домами молитви. Гірше на Заході де церкви перетворюються в бари та готелі. Тому у цих домах молитви треба молитись також за те, щоб їх не спіткала така ж доля.

  • nykodym | 10 January 2011, 23:15
    comment comment

    Перепрошую за недолугість. Храм блаженного Климентія Шептицького є у м.Львові на вул. Кривоноса 1. Їхати трамваями 1,9,7,2 залежно від того з якого керунку до вул.Підвальної, а тоді пройтись трішки у напрямку Високого Замку. Храм ніхто ні в кого не забирав. До недавнього часу він був недіючим. Зараз там виставковий зал сакрального мистецтва і діюча церква католиків візантійського обряду.

  • rusalka | 10 January 2011, 19:40
    comment comment

    Автор пише так, наче б усі читачі РІСУ проживали у Львові. А для іногородніх: де знаходиться той храм блаженного Климентія? Яким трамваєм туди їхать?! Це мабуть якийсь старий костел, який уніати відібрали у римо-католицької громади...

Сan leave comments only to registered visitors Еnter