ДОЛЯ ЧИ ПРОВИДІННЯ БОЖЕ?

4 July 2017, 09:45 | Blogs | fr. Petro Balog's Blog | 4 |   | Code for Blog |  | 

The_hand_of_God_-_Providence.jpg

 

Багато людей, навіть християн, переконані, що у їхньому житті панує якась вища сила, яка з одного боку – не Бог, а з другого – не вони самі. «Що має бути, те і буде», «Така вже доля» чи «Пороблено» – такі вислови не раз можна почути, при чому, як здається, частіше від віруючих, ніж від невіруючих.

Інша справа, коли хтось «пожинає плоди» своєї попередньої діяльності. Будь-що, що ми чинимо, добре або зле, воно як насіння, вкинуте в землю: спочатку його не видно, а потім проростає і приносить плоди, відповідно добрі або погані. Найчастіше ці плоди потрапляють до самого «сіяча» у різних формах. Тут вже немає мови про «долю», тут мова про «наслідки», чи як каже народна мудрість «що посієш, те і пожнеш».

Гріхи людини – це ті ж вчинки, і вони теж мають наслідки. Крім тих, у вічності, також і тут, за життя. І на жаль, не лише для того, хто чинить зло, або гріх, але часто і для інших. В тому теж – для потомства. Якщо хтось зловживає алкоголем, це може відобразитися на потомстві чи генетично, чи психологічно, чи фізично. І так з багатьма іншими гріхами. Це не «карма», яка висітиме на родині, але саме наслідки поганої поведінки рідних. Так само, коли хтось чинить насилля, б’є чи вбиває. Наслідки таких дій, особливо якщо вони падають на невинних, теж не можна вважати «кармою», але власне наслідками дій ближнього, коли свобода людини порушена зловживанням свободою іншою людиною. Дехто знову таки називає щось таке «карою», проте вірніше назвати це «безправ’ям».

Виникає питання, чи входить «моральне зло» або «гріх» у Боже Провидіння? Належить спочатку відрізнити Божу волю і Боже Провидіння. Божа воля не передбачає жодного зла чи гріха. Натомість Бог, як видно, допускає моральне зло. Перш за все тому, що шанує людську свободу і хоче, щоб людина добровільно, а не з примусу вибрала добро. Вибір добра – це Божа воля. Натомість передбачаючи можливий вибір зла свобідною людиною, Бог у своєму Провидінні все-одно веде людину дорогами спасіння: чи того, хто чинить зло, чи того, хто від нього страждає.

Лише через повне і добровільне самозакриття себе на Божу благодать на Божий заклик до навернення, людина сама закриває собі дорогу до спасіння. Натомість, відкритість на цей заклик і на цю благодать, дають людині надію спасіння, навіть якщо якесь зло чи гріх спричиняє людині страждання чи навіть смерть. «Бог ніколи не допустив би зло у світі, якби з нього не був спроможний вивести ще більше добро» – говорив св. Августин. Особливо показовим є тут приклад Ісуса Христа, коли людські гріхи довели Його аж до смерті, проте своїм Воскресінням він переміг і зло, і гріх, і саму смерть.

 

 

Система Orphus
Rating
0
0
4comments count

comments

add comments 
  • bopa | 16 July 2017, 10:54
    comment comment

    Не слід забувати, що Творець створив людину на свій образ і на свою подобу. Тобто дав їй розум для аналізу ситуації згідно настанов даних Творцем при творінні. Людина не завжди здатна освідомлювати цей дар, дар Божий. У неї виникають сумніви, а інколи і гординя, що спонукає до гріховних поступків, порушення настанов їй даних Творцем. Ми часто намагаємося оправдати свої недобрі поступки, заглиблюючись у ще глибше болото. І тільки через знання основних настанов, роздумів над своїм життям, каяттям за недостойні дії, просьбою про захист від лукавого ми знову наближаємося до свого Творця, до Сина Божого, який чекає нашого навернення. У цьому і є сенс праці над своє долею, покращенням її. Поширення свого життєвого досвіду серед ближніх, допомога їм у тяжку хвилину, хвилину випробовувань є реалізація свого служіння на прославу Бога-Творця.

  • Fr. Valerii | 7 July 2017, 11:04
    comment comment

    "як каже народна мудрість «що посієш, те і пожнеш»" - Це сказав Св. Апостол Павло: "... Що хто посіє, те й жатиме. Хто бо для свого тіла сіє, той з тіла пожне зотління; а хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне" (До Галатів 6:7-8).

    • Petro Balog | 7 July 2017, 12:53
      comment comment

      Та я в курсі, що це сказав Апостол Павло - завжди у кожної народної мудрості є якийсь конкретний автор, із-за чого вона не перестає бути "народною мудрістю" (в чому, зрештою, немає нічого поганого).

    • Fr. Valerii | 7 July 2017, 22:43
      comment comment

      Я не кажу, що "народна мудрість", яка є грунтована на Слові Божому це погано. Я кажу про те, що Автором згаданої мудрості є не народ і навіть не Св. Павло, а Святий Дух, тобто Бог, а Св. Павло тільки озвучив все ж таки Божу Мудрість, а не народну.

Сan leave comments only to registered visitors Еnter