Так виглядає, що, попри те, що саме чинитиметься в ієрархічних "верхах", цю (й уже, дуже схоже, - есхатологічну) "спільноту Церкви Єдиної" - як, власне, в Україні, так і по всьому світі, - Боже Провидіння буде творити, передусім, "знизу": з числа тих вірян та їх душпастирів різних традицій, деномінацій та юрисдикцій, чиї серця направду щиро віддані Христові та Його Слову і настановам. І все це, як каже з цього приводу Сам Господь, відбуватиметься так: «і буде після того, [могутньо] виллю від Духа Мого на всяку плоть» – благословенний «пізній дощ» у Моєму народі. А особливо «на землі північній» (тобто, в Україні, що - через Чорне море - розташована на північ від близькосхідного реґіону), а також на Святій Землі - "на дім Давида і на жителів Єрусалима". Й це особливим чином станеться «як світанкова зоря – явлення Його» (Святого Духа) і якраз «на третій день» (на початку ІІІ тисячоліття) християнської ери (Йоїл 2:28; Ос.6:2,3; Зах.6:8; 12:10-14; 2Пет.3:8). Й таких - "проповідуючих" Моє "Євангеліє всьому творінню" і дійсно духовно "народжених згори" – правдивих і активних, себто утверджених та діючих у благодатях (дарах і плодах) Божого Духа "віруючих супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами, братимуть змій; і якщо смертоносне щось вип'ють, не пошкодить їм; покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові" (Мк.16:15,17,18; Ін.3:3,7). Крім того, в середовищі таких вірних "і будуть пророкувати сини ваші і дочки ваші; старцям вашим будуть снитися сни, і юнаки ваші будуть бачити видіння" (Йоїл 2:28).

З "найвищого престолу християнського світу"... На цьому "найвищому престолі християнського світу" насправді сидить один-єдиний - Божественний Глава і Первосвященик Христової Церкви Заходу і Сходу. Тобто, наш Господь і Спаситель Ісус Месія! І от брати й штучно "тулити" туди ЛЮДИНУ, навіть єпископа Риму, та ще й проголошувати її "безпомильним" (у питаннях віри й моралі) "намісником Бога на землі"... Себто, роблячи з нього своєрідного КУМИРА... Крім того, сучасний католицизм наділяє, по суті, Божественими якостями і титулами... Діву Марію, Матір Ісуса (у т. ч. приписуючи їй "непорочне зачаття" тощо), практично прирівнюючи (а деколи і фактично ставлячи навіть вище) Христа Спасителя... Як можна назвати таке, за змістом, ПОКЛОНІННЯ ЛЮДЯМ?! Як мінімум, бездумною - принаймні, багато в чому - ПАРОДІЄЮ (карикатурою) на правдиве християнство, з якою мені дуже важко погодитися і прийняти.

Це вже, на жаль, було, і, причому, не раз в історії Христової Церкви. Ось, наприклад, як то було за першоапостольських часів: "Я кажу про те, що у вас говорять: я - Павлів; я - Аполлосів; я - КИФИН; а я - Христів" (1Кор.1:12). Але ми й тому і називаємося ХРИСТИЯНАМИ, що зберігаємо вірність саме Господу ХРИСТУ, а не "престолу" того чи іншого апостола або першоієрарха, який колись заснував ту чи іншу церковну конфесію або традицію... І от ця - дійсно безприкладна й жертовна "вірність престолу Петра", тобто ЛЮДИНИ (а не БОГУ!) згодом і обернулася - й не раз (з боку цього самого "престолу Петра") - не те, щоб взагалі "чорною невдячністю", але, тим не менше, роллю УГКЦ (і, зокрема, у взаємостосунках Ватикана з Москвою) як, по суті й змісту, отієї "не надто любої і незручної падчерки"...

"70 років тому "голос зла" намовляв відмовитися від вірності Престолу Петра. Цей самий голос ... зараз намагається переконати їх стати православними чи приєднатися до Московського Патріархату" - Це про Гаванську декларацію, чи ...?