27-06-2019

Наша підпільна Церква відкрила нам велич Царства Небесного, - Патріарх УГКЦ

Тисячі паломників із різних куточків України 26 червня взяли участь у прощі до с. Страдч (Львівська обл.) Цьогорічне паломництво присвятили пам’яті страдецьких блаженних, Дню мирянина та 30-літтю виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля.

У рамках Всеукраїнської прощі також відбувся з’їзд прочан у с. Ямельня, на місці мученицької смерті блаженних священномученика Миколи Конрада та мученика Володимира Прийми, Молебень до страдецьких блаженних, піша хода до молитовного поля біля Страдецької гори. А після Богослужіння — благословення та освячення всякої речі, присяга тверезості, похід до парафіяльної церкви та молитва до блаженних.

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

Святу Літургію очолив Патріарх Святослав у співлужінні з архиєпископом і митрополитом Львівський Ігорем, архиєпископом і митрополитом Тернопільсько-Зборівським Василем, єпископом Сокальсько-Жовківським Михаїлом, єпископом Самбірсько-Дрогобицьким Ярославом, єпископом Стрийським Тарасом, екзархом Одеським Михайлом, екзархом Харківським Василем, єпископом-помічником Львівської архиєпархії Володимиром, єпископом-помічником Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Теодором, єпископом-помічником Сокальсько-Жовківської єпархії Петром.

У своїй проповіді Блаженніший Святослав наголосив на цінності добра та Божої волі для людини.

«Здатність творити Божу волю навіть коштом власного життя – це особливо звучить саме тут, біля підніжжя цієї Страдецької гори. Адже ми подумки повертаємося до тих трагічних червневих днів 1941 року, коли по дорозі, якою ми нещодавно проходили, йшли люди та рухалася колона військової техніки. І в момент пошуку таїнственної Божої волі сталася одна річ. У той час, коли люди боялися вийти зі свого дому, був один добрий і ревний священик, який взяв Святі Тайни і дяка та пішов до вмираючої людини. Вона чекала останньої сповіді, дивилася у вічі смерті, але очікувала безсмертя, яке може отримати через Святе Причастя. Саме тоді священик зрозумів Божу волю до тієї конкретної особи, до свого священничого служіння та життя, і попри все він чинить добро та здійснює волю Творця. Сьогодні ми знаємо його як блаженних священномученика Миколу Конрада і мученика дяка Володимира Прийму… На прикладі цих осіб ми роздуємо, як це чинити волю Небесного Отця».

«Сьогодні цією прощею та Літургією ми хочемо подякувати Богу за 30 років свободи нашої Церкви на рідних землях. Саме в другій половині 1989 року завершився тріумфальний похід – вихід нашої Церкви з підпілля. Він розпочався ще 4 серпня 1987 року, коли підпільний єпископ Павло Василик разом із духовенством і мирянами написали відкритого листа папі Іванові Павлу ІІ й тодішньому президенту СРСР Михайлу Горбачову про те, що вони не можуть більше бути в підпіллі. Вони готові чинити Божу волю ціною власного життя. Пізніше пригадуємо, як занепокоїлася велика державна «тюрма народів» цією жменькою людей (потім історики назвуть їх найбільш незламними і найбільшою опозиційною силою в СРСР), яка остаточною заявою про вихід з підпілля провістила смерть цій «тюрмі народів»», - зазначив першоєрарх.

Глава УГКЦ згадав і про акцію голодування греко-католиків на Арбаті в Москві. Її розпочали єпископи Павло Василик, Софрон Дмитерко і Филимон Курчаба в приміщенні Верховної Ради СРСР 18 травня 1989 року. Пізніше до акції долучилися духовенство й миряни, котрі змінювали одні одних протягом п’яти місяців. Голодування викликало великий резонанс у Радянському Союзі й у світі. Згодом СРСР довелося визнати свою поразку та реєструвати громади УГКЦ.

«Ми дякуємо Всевишньому за наших підпільних єпископів, священників, монахів і монахинь, нашим родинам за «домашні церкви», а також нашим дідусям та бабусям за те, що вчили нас хреститися і творити добро. Можливо, вони й не усвідомлювали, що чинять Божу волю та відкривають нам, їхнім наступникам і молодим поколінням, велич Царства Небесного. Ба більше, вони передають нам відповідальність за Церкву-мученицю, переможницю над гріхом і смертю, а також над атеїзмом та переслідуванням, просвітницею свободи та волі українського народу», – заявив Патріарх Святослав.

Предстоятель УГКЦ зауважив, що про ці важливі речі варто згадати, коли будемо йти голосувати на парламентські вибори, щоб обрати того, хто, на нашу думку, буде здійснювати Божу волю. Адже недобросовісну владу до правління приводять саме безвідповідальні українські виборці. А за те, як ми проявимо цю волю, нестимемо відповідальність перед Богом. Тож варто будувати країну не лише словами і молитвами, а передусім вчинками. При цьому не треба вдаватися до «декоративного християнства», бо «немає тепер більшого лиха для Церкви, як «декоративне християнство», коли наші обряди та звичаї ми трактуємо саме як «декорацію», тобто щось цілковито далеке від Бога».

По завершенні Літургії Блаженніший Святослав ще раз подякував усім присутнім за участь у велелюдній прощі, а владика Ігор у своєму слові також привітав Главу УГКЦ із 25-ю річницею єрейського рукоположення, яку він святкує цього дня.

www.risu.org.ua

Авторське право на матеріали Релігійно-інформаційної служби України захищається законом.
Вони можуть буть використані повністю чи частково лише за умови посилання на РІСУ.
У разі використання їх в Інтернеті — обов'язкове гіперпосилання на risu.org.ua