13-02-2019

Опікуватися не можна залишити: Центр опіки сиріт презентував концепцію “Дому Милосердя святого Миколая” у Львові

Оксана Войтко

Чужих дітей не буває! У вівторок, 12 лютого 2019 року, Центр опіки сиріт представив публіці концепцію “Дому Милосердя святого Миколая” за адресою вул. Короленка, 7, в якому збираються об’єднати усі проекти спільноти. Таким чином у Центрі надаватимуть духовну, матеріальну, соціальну підтримку та плекатимуть впевненість у майбутньому сиротам і дітям позбавлених батьківського піклування. Отож, про діяльність Центру, його розвиток та сучасні виклики вирішили поділитися з журналістами голова Центру опіки сиріт о. Роман Прокопець та голова Центру студентського капеланства ЛА УГКЦ о. Юрій Остап’юк.

Отці-капелани Юрій Остап'юк і Роман Прокопець

Суть концепції: надати опіку та духовну поживу

Суть концепції полягає в тому, що це повинен бути відкритий дім для дітей-сиріт, які зможуть знайти опіку й духовну поживу. Кожен з проектів, які реалізовує Центр на теренах Львова та області впродовж 10-ти років, був “народжений” від потреб дитини, з якою капелан чи волонтер зустрічався в різний період свого служіння”, — розповідає о. Роман Прокопець голова Центру опіки сиріт.

На його думку, яскравим і актуальним прикладом діяльності Центру є кулінарний гурток “Казанок”. Його історія почалася тоді, коли діти, які вийшли зі шкіл-інтернатів у великий світ, не могли самі собі зарадити й навіть голодували. Згодом до Центру зверталися вихователі та діти, щоб якось допомогти таким особам. Саме це сприяло пошуку методів, як розв’язати таку проблему, а не тільки її наслідки. Тобто навчити дітей готувати собі їсти. А тепер кулінарний гурток має всі шанси перерости у професійну кулінарну школу.

Мене вразило те, що діти-сироти хочуть, щоб цей дім був саме тут. Бо від зустрічей та співпраці з капеланами, волонтерами вони розуміють і відчувають, що те, з чим ми до них приходимо і що ми їм віддаємо, — це є значно більше, ніж коштує це приміщення”, — підкреслив священнослужитель.

Кулінарний гурток

“Діялог” Центру з Львівською обласною радою

На цьому місці — приміщення на вул. Короленка, 7 — ми перебуваємо впродовж шести років. Ми маємо письмову домовленість (підписану угоду) з директором тодішньої школи-інтернату №2 і головою “Центру опіки сиріт” про співпрацю, яка дотепер не була перервана. Зі сторони Львівської обласної ради є некоректно говорити про те, що тут нікого немає. Мовляв, це порожнє приміщення, яке можна виставляти на аукціон”, — зауважує о. Роман.

А згодом наголосив: “Наскільки я розумію, приміщення, в якому проживають люди та є залученим, не можна виставляти на аукціон. На наш погляд, це є надзвичайно серйозним порушенням зі сторони облради. Ми вчора (тобто 11 лютого, — ред.) написали звернення до всіх депутатів облради з проханням переглянути рішення, яке виносить це приміщення на аукціон, та скасувати його. А сьогодні (тобто 12 лютого, — ред.) ми дізналися, що голова Львівської обласної ради переніс сесію на березень, яка б мала відбутися цього дня. Можна зрозуміти це як те, що обласна рада ставить палки в колеса у цій справі. Вона не хоче йти на компроміси, на діалог для того, щоби “Дім Милосердя” був у Львові”.

Капелан стверджує, що від облради апелюють тим, що неодноразово Центру пропонувалися альтернативні приміщення, однак спільнота відмовлялася і не йшла на певний діалог.

Спірне питання на Короленка, 7

Приміщення, які нам пропонували, не є жодним чином альтернативою цьому приміщенню на вул. Короленка, 7, а також тому, щоб наші проекти можна було втілювати в тих приміщеннях. Наприклад, офісні приміщення на вул. Короленка, 1, — 100 квадратних метрів. Інше приміщення, яке нам пропонували, — на території психіатричної лікарні, в одному з відділень, про яке нам казали, що воно завершене на 70%. Коли ми побачили його, то з’ясувалося, що це суцільна руїна. Окрім цього, будинок межує також з корпусом, де проходять реабілітацію люди з узалежненням. Я вважаю, що така перспектива для дітей-сиріт була би справді надто плачевною та недоброю. З іншого боку, мені сумно і прикро, що звучать такі пропозиції, а не враховують долі таких дітей”, — переконаний священик.

Натомість в управлінні майном Львівської обласної ради наших колег-журналістів проінформували про те, що приміщення на території психіатричної лікарні дійсно є, але пропонували його Центру опіки сиріт не вони.

Було запропоновано приміщення на вулиці Короленка, 1, але щодо Кульпарківської, то, можливо, на інших рівнях це приміщення розглядалося, проте не на рівні управління майном”, — про це у коментарі повідомив в.о. начальника управління майном Віктор Кусий.

Розвиток і перспективи

Ми потребуємо, щоб це приміщення мало якогось господаря. У цій концепції ми пропонуємо, щоб в стінах закладу були реабілітаційні центри, а також центри денного перебування. У них могли б займатися і працювати спеціалісти з дітьми та родинами, з випускниками інтернатів чи дитячих будинків сімейного типу... Окрім цього, ми розглядаємо концепцію адаптаційного центру для сімей, які перебувають у кризових ситуаціях. Адже ми говоримо про те, що потрібно працювати для того, щоб дітей-сиріт було менше. А як це ми можемо робити? Це працювати з сім’ями”, — каже отець Роман Прокопець.

За його словами, громадяни вже висловили своє слово й свою довіру, підписавши електронну петицію. Загалом львів’яни підтримують цю ініціативу.

Я все ж таки вірю, що справа не дійде до аукціону, бо просто не буде того, хто захоче купувати і забирати від дітей це приміщення; що наші можновладці та бізнесмени є високоосвіченими, щоб брати участь у цьому аукціоні. А навіть, якби й взяли участь, то після купівлі приміщення, — передадуть діткам на добро”, — сподівається голова Центру опіки сиріт.

Важливо зрозуміти, що інші організації також співпрацюють з Центром, який є не лише для дітей-сиріт, а й для дітей сімей АТО, батьки яких загинули. Відколи почалася війна, ми привозимо сюди дітей із фронтових міст. І виникає проблема: де ми маємо їх помістити?! Тому Центр також буде хорошим осередком, куди би приїжджали діти чи батьки з дітьми, де б з ними працювали фахівці”, — доповнює голова Центру студентського капеланства Львівської архиєпархії УГКЦ о. Юрій Остап’юк. Він також додає, що молодь Львова активно допомагає Центру виховувати дітей та “вводити” їх в життя.

Бути чи не бути Центру — питання, яке залишається відкритим?!

Питання до кожного з нас: чи буде “Дім Милосердя святого Миколая” у Львові? А це питання залежить від моральності та духовності кожного з нас”, — закликає до роздумів о. Роман Прокопець.

За його словами, станом на 12 лютого зібрано 250 тисяч гривень, майже 2 тисячі доларів та 750 євро завдяки добродіям, які жертвують кошти не лише з України, а також з Великої Британії, Канади, Італії, Німеччини...

Благодійний аукціон

Читайте також: “Теплий вечір” з благодійним аукціоном: Центр опіки сиріт у Львові збирає кошти, щоб викупити приміщення в облради

До слова, днями Архиєпископ Львівський Української Греко-Католицької Церкви владика Ігор (Возьняк) поблагословив та затвердив концепцію діяльності “Дому Милосердя Святого Миколая” “Центру Опіки Сиріт”, який мав би розміщуватися у Львові на вулиці Короленка, 7.

Впродовж 60 років у будинку на вулиці Короленка, 7 була розташована школа-інтернат №2. З 2011 року “Центр Опіки Сиріт” тісно співпрацював зі школою-інтернатом, було реалізовано багато спільних проектів. Кілька років тому школу-інтернат закрили. Львівська обласна рада виставила на продаж через аукціон будинок із земельною ділянкою та стадіоном. Орієнтовна вартість будівлі 30 млн грн.

www.risu.org.ua

Авторське право на матеріали Релігійно-інформаційної служби України захищається законом.
Вони можуть буть використані повністю чи частково лише за умови посилання на РІСУ.
У разі використання їх в Інтернеті — обов'язкове гіперпосилання на risu.org.ua